Куля застрягла у сонній артерії

Коли 15-річного Олександра Кравчука привезли у лікарню й зробили необхідні дослідження, лікарі просто не повірили власним очам. Куля з пневматичної зброї пробила шию і застрягла у сонній артерії.
Олександр мешкає у Старокостянтинові. Того дня хлопець поніс викидати сміття. До баку йшов дворами. Залишалося лише перейти через дорогу, як хлопець почув свист.
«Спочатку я не звернув уваги, а потім відчув, ніби щось вкусило у шию, – розповідає Олександр Кравчук. – Підніс руку до шиї і побачив кров. За мить кров била фонтаном. Я злякався, кинув сміття і побіг додому. Добре, що дорогою не втратив свідомість. Вся футболка і шорти були у крові. Прибіг, батьків вдома немає. Рану почав закривати рушником. Коли витер кров, у шиї побачив дірку».
Карету швидкої допомоги викликала старша сестра Олександра. Хлопця привезли до районної лікарні. Після необхідних обстежень лікарі дійшли висновку, що куля просто лежить на сонній артерії. Оперувати не наважилися. Відправили в обласну лікарню.

Куля застрягла у судині, і на ній почав утворюватися тромб  
«Та ми з чоловіком саме поверталися з Карпат, везли туристів, – каже мати Олександра Таїсія Кравчук. – До мене телефонує напарник і починає заспокоювати. Я подумала, що якісь проблеми з матір'ю. А він каже, що Сашка забрали до лікарні. Чоловік мій за кермом. Думаю, ще буде переживати. А тут людей везе. Три години мусила все у собі тримати».
В обласній лікарні провели ультразвукове обстеження і рентген судин. Виявили, що куля з пневматичної зброї пробила сонну артерію і застрягла всередині. На ній вже почав утворюватися тромб. Хлопцеві навіть хотіли переливати кров. У Олександра І група крові з негативним резусом. Донором погодилася бути його матір. Однак переливання не знадобилося.
«Судинним хірургом я працюю майже тридцять років, – каже завідувач обласного відділення судинної хірургії Юрій Дудчик. – Усі подібні «нестандартні» поранення записані у відповідній літературі. Але подібного не те, що в Україні, навіть у світі не було. Якби тромб обірвався, за мить хлопець би втратив свідомість, і настала б клінічна, а потім і біологічна смерть. Він просто у сорочці народився».
Для проведення операції викликали чергового судинного хірурга з Київського інституту хірургії і трансплантології імені Шалімова Андрія Ратушняка.
«Я телефоную у міністерство охорони здоров'я, у відділення санітарної авіації і кажу, щоб допомогли лікареві дістатися Хмельницького. А там відповідають: «Нехай їде поїздом, а ми за квиток гроші йому повернемо». Тут дитина може померти, а вони... Лікар з Києва приїхав на власному авто!» – розповідає Юрій Дудчик.

Мати Олександра не вірить, що знайдуть того, хто стріляв
А тим часом кровотеча у Олександра припинилася. Хлопець не тільки не втратив свідомість, а навіть жартував з лікарями.
«Я не розумів, чому вони так довго тягнуть з операцією, – розповідає Олександр Кравчук. – Думав, ну зроблять маленький надріз, та й витягнуть кулю. А коли дізнався, що вона застрягла у сонній артерії, чесно кажу – перелякався».
Оперувати почали за добу після поранення. Операція тривала близько двох годин. Олександрові вшили три сантиметри штучної судини.
На сьомий день після поранення до лікарні завітали старокостянтинівські міліціонери. Хто стріляв у хлопця, вони так і не знайшли. Немає навіть підозрюваного.
«А їх і не знайдуть, – каже Таїсія Кравчук. – Лікарі казали, що куля у шиї була розміщена під прямим кутом. Я далека від балістичної експертизи, але з того боку, звідки у Сашка стріляли, стоїть триповерхівка і кілька приватних будинків. Якби стріляли зверху, куля б була не під прямим кутом. Значить стріляли з приватних будинків. Але тоді саме був День Незалежності. Всі пили, гуляли, а потім вирішили розважитися. А пневматична зброя не реєструється. Як їх знайдуть? Хіба, що самі зізнаються. Але хороший адвокат доведе, що зізнання надані під тиском. А у районній міліції спочатку взагалі казали, що нічого страшного не сталося. Довелося телефонувати у Хмельницький, натискати на певні важелі. Тільки тоді справу почали розслідувати. У Сашка батько – військовий. Хотіли, щоб і хлопець став військовим, або міліціонером. А зі штучною артерією в армію і органи йому шляху нема. Дуже вдячна лікарям. Врятували мені сина».
До якої важкості віднести травми, котрі отримав Олександр, вирішуватиме судово-медична експертиза. Однак…
«Я непогано розуміюся на судово-медичній експертизі, – каже Юрій Дудчик. – Для мене немає жодних сумнівів, що травми, отримані Олександром, відносяться до важких».
Як розповіли міліціонери, подвірний обхід приватних будинків, звідки ймовірно у хлопця стріляли, результатів не дав. Нині по цій справі триває перевірка.
«Я у районі всіх знаю, – каже Олександр. – Ворогів у мене немає. Не думаю, що в мене стріляли навмисно. Так, комусь щось у голову зайшло. Нічого, міліція міліцією, а я сам знайду кривдника і з ним поквитаюся».
Після операції Олександр почувається чудово. Як розповіли лікарі, нині його життю нічого не загрожує.