19 грудня 2013 року рішенням Крупецької сільської ради було завтерджено герб і прапор Крупця. 24 грудня 2019 року рішенням Ганнопільської сільської ради були завтерджені герби та прапори громади і п’яти сіл, що входять до складу Ганнопільської ОТГ. Між цими подіями – шість років, і за ці роки усі 79 сіл Славутського району отримали власну символіку.
І Славутчина стала найбільшим в Україні районом, де геральдична мапа не має пробілів.
Робота над створенням гербів тривала шість років, з 2013-го. Було складно, адже район немалий. Але разом з тим було й цікаво – величезна кількість нових знайомств і історій, дат і фотографій, легенд і храмів, спогадів старожилів і дитячих ідей, пошуки компромісів та суперечки. Депутати і голови сільрад зрозуміли, що проста на перший погляд картинка може акумулювати історію і події та передати її у майбутнє, стати візитівкою не просто маленького села, а малої батьківщини.
Так на гербі Крупця зображені Голубі озера і лебідь, Губельців — сироїжка-«губа», що дала назву селу, на гербі Варварівки — палац Барбари Сангушко, Голиків — горщики-близнята, Іванівки — іван-чай. Меч Архістратига Михаїла на мурованій стіні – символ першої кам’яної церкви не лише в Ганнополі, а і в райцентрі. Чаша з легенди про давній скарб — Хонякова, чотири муровані кути-хутори — села Кутки, корона над горою – символ чеського поселення Дідова Гора, арка моста Яблоновських і три хрести Свято-Дмитріївської церкви — Старого Кривина.... Усе це тепер історія, передана в майбутнє.
Я вдячний тим, хто брав участь у створенні гребів, а особливо голові Крупецької громади Валерію Михалюку, з легкої руки якого все і почалося. А також голові Берездівської ОТГ, яка стала першою в Україні, де герби мають всі села і власне громада, Віктору. Васьківському, голові Улашанівської ОТГ Миколі Гизимчуку, Ганнопільської — Маргариті Медведюк. Рішення саме Ганнопільської сільської ради підвело риску під цією роботою. Дякую головам сільських рад, старостам, депутатам, жителям сіл, вчителям, священникам, дітям, дорослим і просто небайдужим, яким всі ці роки
було не все одно, які долучилися до намальованих ідей.
Валерій НАПИТКІН, член Національної спілки краєзнавців України.