FacebookInstagramRSSTwitterViberTelegramYouTubeTelegramViberWhatsApp ФотоВідеоКількість переглядів
3 Березня, 2024

Роспропаганда атакує у Туреччині, Африці та країнах ЄС: підбірка тижня

Російська пропаганда не припиняє діяльність за кордоном. Фото: ілюстративне ukrinform.ua

Мережі поширення дезінформації створюють навіть у країнах Африки.

Все більше країн зачіпає робота російської пропаганди та проведення окупантами інформаційних кампаній. Таким чином росіяни намагаються вплинути на думку багатьох країн світу щодо підтримки України та зменшити ефективність санкцій.

Російська пропаганда у Туреччині

У Туреччині за останній місяць різко зросла кількість фейків про українців. Російська пропаганда намагається розхитати турецьке суспільство та посварити президента Ердогана із Заходом, пише видання “Stop Fake”.

Так, у турецьких ЗМІ висвітлювалася новина про те, що нібито біженка з України, яка живе в Анталії, написала скаргу на Анатолійську середню школу через обов’язкове виконання вранці гімну Туреччини. Після хвилі обурення, що прокотилася у мережі, турецькі журналісти змогли встановити, що ця історія вигадана. Ця інформація була спростована Міністерством національної освіти Туреччини.

Про наявність антиукраїнської пропаганди у турецьких медіа заговорили й дипломати.

«В інтернеті почали з’являтися публікації з описом різних «історій» однієї тематики, що кидає тінь на українців, які проживають у Туреччині», - йдеться у недавній заяві Посольства України в Туреччині.

Ще одним випадком поширення дезінформації про українців у Туреччині стало відео, яке нібито в середині січня залили в соцмережу TikTok українки, що тимчасово проживають в Анталії. Турецькі ЗМІ та популярні акаунти в соцмережах стали поширювати цей короткий ролик із фразою «Вони називають нас іноземцями, але турки вже стали іноземцями в Анталії». Ця новина зібрала сотні гнівних коментарів у соцмережах із закликами депортувати авторів відео та відреагувати на надмірну імміграцію українців та росіян.

TikTok відео, як стверджується, практично відразу було видалено із соцмережі разом із самим акаунтом. Знайти його першоджерело журналістам StopFake не вдалося. Пізніше відео практично одночасно з’явилося на сторінках найбільших турецьких пабліків та ЗМІ. Його супроводжувало одне й те саме текстове повідомлення, де стверджувалося, що дівчата на відео є українками (хоча жодних явних підтверджень цьому немає, їхні обличчя приховують окуляри). Навіть самі турецькі користувачі, реагуючи на тезу про «невдячних мігрантів», плутають їх із росіянами, скаржачись на їх засилля у турецьких містах.

Тож навіть місцеві видання відмічають активізацію російської пропаганди в соціальних мережах.

«У Туреччині знову з’явилися акаунти в соцмережах та агенти впливу Кремля, які здійснюють навмисну пропагандистську діяльність проти українців», - дійшли висновку в турецькому виданні Kirim Haber Ajansi.

На початку війни росії проти України до Туреччини виїхали близько 420 тисяч українців. Незабаром до них приєдналася велика кількість росіян, які залишили рф після оголошення мобілізації. Усього за 2022 рік офіційну посвідку на проживання в Туреччині отримали 150 тисяч росіян.

Нова хвиля міграції (якій передував наплив сирійських і афганських біженців) не могла не позначитися на турецькому суспільстві. Ця тема може стати однією з ключових під час президентських виборів, які відбудуться в Туреччині у травні 2023 року. Тож українські біженці будуть у фокусі уваги.

Роспропаганда у Німеччині проти постачання Україні танків

Сайт “Є” неодноразово вже приводив приклади роботи російської пропаганди з фото та відео файлами. Особливо це стосується подій в Німеччині. В останні тижні інформаційна кампанія росіян направлена проти постачання Україні танків.

Так, пропагандисти розповсюджують фотографію нібито з аеропорту Штутгарт (Німеччина), де, як йдеться у повідомленнях, «з’явилися плакати із закликом до влади не передавати Україні танки».

Тепер з'явився новий фейк.

У мережі поширюють відеоролик із закликом не постачати танки в Україну, який нібито транслювали у центрі Берліна. На відео зображені два танки і напис «Vielleicht nicht wieder?», що перекладається «Може не потрібно знову?».
Однак це — фейк. Відео створили у графічному редакторі, у центрі Берліна не показували такий ролик.

Цей фейк вже спростували незалежні німецькі фактчекери з проєкту Correctiv.

Фактчекери з Correctiv звязались із власником екрану, на якому нібито демонстрували це відео. Представник компанії Limes повідомив, що на цьому екрані не показували такий ролик.

Крім того, у відображенні на асфальті під рекламним екраном кольори відрізняються від тих, що у відео. Наприклад, на початку відео видно червоний та зелений колір, тоді як на ролику про танки цих кольорів немає. Це вказує на те, що відео відредагували, пише “Вокс чек”.

Поширення роспропаганди у Африці та бельгійський “сталініст”

65-річний Люк Мішель, який себе називає «сталіністом», вважають одним з керівників складної мережі фейкових новинних веб-сайтів, призначених для поширення проросійської пропаганди по всьому світу, зокрема, у Африці.



Люк Мішель раніше намагався створити у Бельгії аналог французької партії “Народний фронт” радикалки Марі Ле Пен, яка є прибічницею путіна.

Як пише видання euractiv.com, фактчекери відстежила мережу Мішеля, яка включала десятки доменних імен, які нібито були веб-сайтами новинних ЗМІ, і виявила, що його мережа «Руссосфера» зібрала близько 80 000 підписників своїх акаунтів у соціальних мережах з моменту їх створення у червні 2021 року. Ця мережа була зосереджена в основному на франкомовних користувачів.

Спеціалісти встановили, що пропагандисти використовували дані для поширення контенту на основі штучного інтелекту. Також в мережу входила група в Telegram, яка підтримувала пов’язаних із кремлем найманців - групу Вагнера, що складається з 800 членів під назвою «Merci Wagner».

Викрити мережу вдалося після росту антифранцузьких та антизахідних настроїв в регіоні Сахель у Судані, де зараз закликають вивести війська Франції та ЄС після того, як вони були в центрі місій з оборони та безпеки для боротьби з терористичними групами джихадистів.

На даний момент, військові режими в Малі та Буркіна-Фасо активізували свої дипломатичні контакти з росією та все більш впливовою групою Вагнера, яка має значну та зростаючу присутність у регіоні Сахель.

Чад, Нігер та інші країни в районі Сахель та сусідніх регіонів також є мішенню російського уряду, оскільки він прагне посилити свої дипломатичні зв’язки в Африці на тлі війни в Україні.

Мішель заявив ЗМІ, що його мережі та робота фінансуються приватно і не пов’язані з російською державою. Він стверджує, що африканські країни виграють від дистанціювання від своїх колишніх європейських колонізаторів і розвитку тісніших зв’язків з росією. Раніше він працював над подібними кампаніями в Лівії, Центральноафриканській Республіці, Чаді, Екваторіальній Гвінеї та Бурунді. Також брав участь в онлайн-кампаніях легітимізації незаконних “референдумів” на окупованих росією українських територіях.

Боротьба з роспропагандою в ЄС

В той час Європейський Союз планує запустити нову платформу для боротьби з дезінформацією росії та Китаю. Про це повідомило видання Politico з посиланням на заяву глави зовнішньополітичного відомства ЄС Жозепа Борреля.
Так званий Центр обміну інформацією та аналізу в рамках зовнішніх служб ЄС (EEAS) відстежуватиме маніпуляції інформацією з боку іноземних суб'єктів та координуватиме роботу з 27 країнами ЄС і широким співтовариством неурядових організацій.

«Нам потрібно зрозуміти, як організовані ці кампанії з дезінформації... щоб ідентифікувати учасників маніпуляцій», — сказав Боррель.

За словами одного з представників EEAS, це буде децентралізована платформа для обміну інформацією в режимі реального часу з неурядовими організаціями, країнами та агентствами з кібербезпеки. Це дозволить краще зрозуміти нові загрози дезінформації та швидше вжити заходів для вирішення подібних проблем.

Глава зовнішньополітичного відомства ЄС також попередив про «нову хвилю» дезінформації у вигляді сфабрикованих зображень, відео та сайтів, які видають себе за ЗМІ.

Підрозділ ЄС з дезінформації Stratcom у першому звіті зазначив, що більшість іноземних інформаційних маніпуляцій у минулому році були зосереджені на наративах, які підтримували російське вторгнення в Україну. Особливо активно були задіяні дипломатичні канали росії та Китаю, пише “Детектор медіа”.