Сьогодні, 28 червня, в Україні відзначають День Конституції. Ухвалили Основний Закон, за яким нині живе вся країна, 28 років тому – 28 червня 1996 року близько 9:20 ранку.
Історія створення Конституції сучасної незалежної України тягнулася шість років. Починали писати її ще у 1990 році. Відтоді й до ухвалення кінцевого варіанту цього Закону подавалося 15 його проєктів. Розробляли їх і Конституційні комісії, і політичні партії, і науковці.
РБК-Україна пише, представники комуністичної партії в Україні тоді пропонували у своєму проєкті зберегти назву УРСР, відновити радянську форму правління, обмежити права президента й увійти в новий Союз. А якби була прийнята редакція Конгресу Українських Націоналістів, то Крим міг би втратити статус автономії.
Депутати голосували за кожну окрему статтю. Засідання тривало добу
Проєкт Конституції, який було підтримано у парламенті 28 червня 1996 року, також розроблявся багатьма людьми. Однак її «батьком» часто називають Михайла Сироту, який вів роботу Конституційної комісії (загинув у 2008 році внаслідок автокатастрофи - прим.).
Політики, які працювали із ним в команді, а також і ті, хто займав кардинально інакшу політичну позицію згадують, він був ідейником і прагнув, щоб цей Закон працював максимально якісно.
«У той час, коли йшла робота над Конституцією, він – безкінечно відданий цій справі – сумнівався, що демократична Конституція може бути прийнята парламентом. Однак уже після 23 години, стоячи на трибуні, Сирота зайняв позицію, яка допомогла прийняти Основний Закон... Він просував ідею опори на інтелігенцію, вважаючи її двигуном реформ та відродження України, тому що сам був дуже інтелігентною та порядною людиною», - ділився спогадами Голова Верховної Ради України II та V скликань Олександр Мороз.
Активний період роботи над документом у комани зайняв 3 місяці. У березні 1996-го проєкт Конституції був винесений на обговорення Конституційної комісії та рекомендований до розгляду Верховною Радою України. 2 квітня його внесли до порядку денного засідань, а після 2 місяців доопрацювання проєкт був прийнятий в 1-му читанні. Попереду мало бути ще 2-ге читання. А, крім того, тисячі внесених правок від комуністів.
«Комуністи обрали свою тактику – дати нам стільки зауважень, щоб ми фізично не змогли їх опрацювати. Вони внесли понад сім тисяч поправок! Комуністи, які увійшли до складу нашої комісії, вимагали розглядати кожну поправку, затягуючи час. Коли ми надрукували всі поправки, вийшло 1140 сторінок», - ділився у інтерв'ю сам Михайло Сирота.
Засідання парламенту щодо прийняття Основного Закону розпочалося 27 червня й тривало цілу добу. Депутати голосували за кожну окрему статтю.
«Згадую конституційну ніч – Михайло Сирота вже кілька годин стояв на трибуні... Його інколи підміняв Володимир Стретович (народний депутат України ІІ, IV, V, VI скликань – прим.), щоби той міг випити кави. Казали, що Михайлові для підтримки додавали в каву кілька крапель коньяку. Може, це його трохи розслабило, але не знизило тонус енергетики. Він зачитував кожну статтю і закликав: «Я прошу вас, голосуйте... Прошу вас, голосуйте». Він розумів, що це історичний момент, що цей документ необхідний державі», - згадував політик й ще один із «батьків» Конституції Віктор Мусіяка.
Попри тривалі дискусії документ все ж було затверджено. Як ми писали вище, о 9:20 ранку наступного дня. 315 парламентарів проголосували «за».
Після ухвалення Конституції України. У центрі - Михайло Сирота. Фото: Суспільне
І от уже 28 років Конституція України є основним державним законом, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих і судових органів влади, виборчу систему, права та обов'язки держави, суспільства і громадян. Усі інші закони нашої країни спираються на цей Закон і не можуть існувати усупереч.
Які зміни вносили до Конституції
Слід зауважити, що з того часу текст Конституції кілька разів змінювали. Хоч внести зміни до цього Закону не так вже й легко. Як пишуть Факти, у 2004 році, окрім Помаранчевої революції, в історії держави відбулись й інші важливі зміни. З лютого того року, за Конституцією, завдяки рішенню Верховної Ради, Україна стала парламентсько-президентською республікою. Це означало, що повноваження президента були обмежені, а парламенту та уряду – значно розширені.
Коли ж до влади прийшов Віктор Янукович, підконтрольна йому Партія регіонів у 2010 році звернулася до Конституційного Суду з проханням визначити, чи були законними зміни, внесені до Конституції України у 2004 році. І без голосування парламенту суд виніс рішення про визнання змін такими, що не відповідають Основному Закону. Після цього Україна повернулась до президентсько-парламентської форми правління.
Та на цьому Янукович вирішив не зупинятися і у 2012 році створив Конституційну асамблею, щоб розробити нову Конституцію. Проте корективи у його плани вніс Євромайдан і початок Революції гідності.
Після кривавих подій Революції гідності Віктор Янукович утік з України, а Верховна Рада проголосувала за відновлення редакції Конституції 2004 року. Рішення Конституційного суду, ухвалене у 2010 році, визнали незаконним. Так Україна знову стала парламентсько-президентською республікою, а повноваження глави держави урізали.
2016 рік. У Конституції стала закріпленою реформа правосуддя
2 червня 2016 року Верховна Рада внесла чергові зміни до Конституції України, які стосувалися реформи правосуддя. Вони передбачали, що президент призначає та звільняє з посади за згодою Верховної Ради генерального прокурора. Крім того, згідно зі змінами 2016 року, відбулася реорганізація Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя. Кількість членів ради збільшилася до 21.
Водночас з її складу виключили міністра юстиції та генерального прокурора. Тоді ж Вищій раді правосуддя надали право відстороняти, переводити, звільняти суддів і подавати президентові подання на їхнє призначення, а також право давати згоду на затримання й арешт суддів.
Крім того, зміни передбачали, що суддя повинен, окрім декларації про доходи, подавати декларацію сімейних зв'язків і декларацію добропорядності. А ще в Основному законі закріпили створення Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності та місцевих окружних судів.
2019 рік. Конституція і курс на ЄС та НАТО
7 лютого 2019 року Верховна Рада закріпила в Основному Законі курс на Європейський Союз і НАТО. Нардепи внесли зміни до Конституції України, які передбачали незворотність стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі. Зокрема, вони доповнили преамбулу Конституції словами про підтвердження європейської ідентичності українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України.
А до статті 102 Конституції додали формулювання, що президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та у НАТО.
Зміни 2020 року. (Не)доторканність депутатів
1 січня 2020 року набув чинності закон Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів. Завдяки документу тепер нардепів можуть притягати до кримінальної відповідальності, затримувати чи заарештовувати без згоди Верховної Ради.
Водночас у статті 80 Конституції залишилася норма про те, що народні обранці не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу або наклеп.
Читайте також: Боронить країну й на фронті, й в тилу: хмельницький публіцист, письменник Михайло Цимбалюк нині - бойовий медик