Не секрет, що державний архівний фонд України, зберігає мільйони різноманітних документів – від давнини і до сьогодення. Проте не всім відомо, що серед них є такі, які мають статус неоціненних, мають виняткову культурну цінність і віднесені вони до спеціального переліку унікальних документів Національного архівного фонду та реєстру національного культурного надбання.
За даними Державної архівної служби України, наразі колекція таких унікальних документів налічує 444 зразки – від давніх рукописів на берестяних грамотах і до важливих законодавчих актів часів Незалежності як, наприклад, оригінал Конституції України.
Для широкого загалу онлайн перегляд цих унікальних документів став доступним у 2020 році. Саме тоді на вебпорталі Державної архівної служби України оприлюднили їх цифрові копії.
Як зазначають в Держархіві, переважна більшість оригіналів (понад 300), включно з колекцією берестяних грамот ХІІ століття, зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у Львові, решта – в інших центральних державних архівах та державних архівах областей. У тому числі й на Хмельниччині.
У фондах Державного архіву Хмельницької області зберігається 3 документи, які мають статус унікальних. Це приватний лист короля Яна Казимира до дворян Любельських від 1648 року, вітальна грамота гетьмана Павла Скоропадського від 20 жовтня 1918 року та лист Симона Петлюри до ректора університету Івана Огієнка від 26 грудня 1919 року.
Вітальна грамота Павла Скоропадського – це, власне, привітання на честь відкриття університету в Кам'янці-Подільському. Серед критеріїв унікальності цього документа - власноручний підпис Скоропадського та сургучна гетьманська печата.
Вітальна грамота Павла Скоропадського – це привітання на честь відкриття університету в Кам'янці-Подільському. Фото: archives.gov.ua
Грамота має вигляд рукопису на цупкому папері шириною 27,5 сантиметра та висотою 61 сантиметр з елементами оздоблення у вигляді висячої печатки жовтого металу залитої сургучем коричнево-червоного кольору з відбитком у вигляді надпису «Державна печатка гетьмана України П. Скоропадського».
Верх грамоти оздоблений прямокутною заставкою, яка містить елементи рослинного орнаменту із зображенням в центрі малого герба з тризубом, обрамленим в коло з короною у вигляді гетьманської шапки на фоні двох схрещених булав та розміщеним у стрічці надписом «1918» в його основі.
Вступ містить текст «Грамота Ясновельможного Пана Гетьмана Усієї України Українському Університету Подільському».
Основна частина складається з тексту:
«Грамотою цією нашою ознаменуймо всім тим, кому то це належить, і особливо Пану Міністру Освіти, Панам Ректору, Професорам і Студентам, що ми визнали за благо для всього люду українського утворити в місті Кам'янці-Подільському Український Державний Університет. Призиваючи Боже благословеніє на це огнище Народньої Освіти, бажаємо, аби цей Університет, сприяючи широкому відродженню Нашої Національної Культури, виявив усі творчі сили багатого духом та здібностями Українського Народу».
Далі: «Дана Року 1918 від Р.Х. жовтня 20-го в стольному місті України Києві. Гетьман Усієї України Павло Скоропадський».
Печатка має відбиток у вигляді надпису «Державна печатка гетьмана України П. Скоропадського». Фото: archives.gov.ua
Нижня частина грамоти завершується зображенням хреста з півмісяцем в основі та орнаментом з рослинних елементів, зафіксованим прізвищем художника Шершніна в правій нижній частині кінцівки грамоти.
Текст грамоти виконаний тушшю коричневого кольору (виготовленої з рослинних компонентів). Внизу основного тексту підпис «Павло Скоропадський» виконаний чорнилами.
Ще один унікальний документ - лист Петлюри до Огієнка. Це лист Головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри Головноуповноваженому Уряду УНР Івану Огієнку щодо політичної ситуації в Україні.
Лист написаний українською мовою від руки на двох аркушах звичайного паперу зі збереженням орфографії та пунктуації української мови того часу. Має особистий підпис Симона Петлюри.
У листі Симона Петлюри до Івана Огієнка йдеться про військово-політичну ситуацію того часу. Фото: archives.gov.ua
У листі, датованому 26 грудня 1919 року, надісланому ймовірно з Варшави, Симон Петлюра вказує на необхідність реформування Уряду УНР та пропонує Іванові Огієнку суміщати посади міністра віросповідань та міністра освіти. Головний отаман дає стислу характеристику надзвичайно складній зовнішньо та внутрішньополітичній ситуації, в якій опинилась УНР наприкінці 1919 року, повідомляє про наміри створення українських збройних формувань на теренах Польщі, окреслює перспективи подальшої збройної боротьби проти Денікіна та російських більшовиків, розмірковує над питаннями військово-політичного впливу країн Антанти, Німеччини, Польщі на перебіг подій в Україні.
Аналізуючи перспективи УНР, Симон Петлюра висловлюється за необхідність пропагування серед іноземних урядів ідеї формування балтійсько-чорноморського союзу, як єдиного засобу досягнення стабілізації військової та політичної ситуації на сході Європи. Сподіваючись на повернення у Кам'янець-Подільський урядовців та створення тимчасового комісаріату на чолі з Ісааком Мазепою, Симон Петлюра висловлює підтримку Івану Огієнку у дорученій справі.
А от найдавніший документ з унікального фонду – це приватний лист короля Яна Казимира до дворян Любельських.
Цей лист - про дворянське походження роду Дзержків. Написаний він польською мовою та датований 1648 роком. Критерій, за яким його віднесено до унікальних, - те, що це особистий документ короля Яна Казимира з його підписом.
Найдавніший документ з унікального фонду – це приватний лист короля Яна Казимира. Фото: archives.gov.ua
У переліку унікальних є ще один документ, який стосується нашого краю. Щоправда, зберігається він не в Державного архіву Хмельницької області, а в Центральному державному історичному архіві в Києві. Документу 538 років. Це грамота судді Подільської землі Сигізмунда з Ягельниці з підтвердженням, що орендарка Колубаївець (нині село в Гуменецькій громаді на Кам'янеччині) Єлизавета записала капітулові (духовенство вищого рангу – прим. авт.) кафедрального костьолу в Кам'янці 50 гривен, забезпечених половиною села Колубаївці. Тобто, фактично мова йде про те, що капітул буде користуватися цією половиною села так довго, поки Єлизавета чи її нащадки не заплатять йому цих 50 гривен.
Грамота датована 5 травням 1486 року. Документ написаний латинською мовою на пергаменті та досить добре збережений.
Цій грамоті 538 років. Фото: archives.gov.ua
Як пояснюють в Держархіві, усі ці документи оприлюднили тому, що згідно з українським законодавством, є додаткові вимоги щодо їх збереження. Зокрема обмеження на експонування на виставках, копіювання та видачу до читального залу оригіналів.
Переглянути повну колекцію унікальних документів Національного архівного фонду можна за посиланням: https://archives.gov.ua/?uniq=1&s=