FacebookInstagramRSSTwitterViberTelegramYouTubeTelegramViberWhatsApp ФотоВідеоКількість переглядів
21 Серпня, 2024

10 днів у літній школі імені Виноградського або як у Городку допомагають формуватися новій генерації науковців

Цього року у Городку вперше пройшла Міжнародна літня школа імені С. Виноградського. Фото: надано Катериною Гуменною

Про унікальний для Хмельниччини дослідницький хаб - у деталях.

Впродовж 5-ти років громадська спілка «Up To Future» втілює у Городку проєкт, спрямований на розвиток у школярів дослідницького потенціалу. Тут працює Школа природничого напрямку, де вже понад дві сотні учнів громади змогли поглибити свої знання у сферах фармації, медицини, біоінженерії й технології. Близько 50 дітей стали випускниками школи, частина з яких обрали своїм фахом саме природничі науки.

Цього року межі діяльності ідейників-освітян розширилися. Якщо раніше вони були менторами для обдарованих учнів з громади, зараз - з цілої області. А ще тепер разом із ними тут викладають столичні фахівці Малої академії наук та науковці з інших країн.

Про те, як зародився новий проєкт Міжнародної літньої школи імені Сергія Виноградського, які знання у його межах вдосконалювали юні дослідники, а також про перспективи відкриття у Городку обласної філії Музею Малої академії наук, сайт «Є» поспілкувався з представниками громадської спілки «Up To Future».

Як краєзнавчий музей став осередком просвітницької діяльності

2021 рік. У Городку відкривають оновлений краєзнавчий музей G-Museum, де виставлено понад 1000 експонатів, що репрезентують історію краю від часів, коли його вкривало Сарматське море й до сьогодення. Та все ж основою концепції музейного простору стає постать українського вченого-мікробіолога Сергія Виноградського, який, до слова, був останнім поміщиком Городка. Тут відтворена його лабораторія, а поряд - її сучасне бачення у вигляді «Чистого приміщення».

Присвячені науковій діяльності Виноградського й проєкти, які реалізують у стінах музейного простору. Серед них:

  • G-hub – національна платформа для розвитку інноваційних проєктів молодих вчених, що працюють у сфері природничих наук;
  • Клуб ім. С. Виноградського – осередок вивчення і популяризації життя і наукової діяльності Сергія Виноградського;
  • G-school – Школа природничих наук, де учнівська молодь набуває основ наукового мислення, методик наукових досліджень та практику роботи в команді.

Краєзнавчий музей G-Museum у Городку. Фото: facebook.com/InnovationMuseumofGorodok

Школу природничих наук запустили у 2019 році. Цьогоріч у червні проєкт відзначав свою першу річницю.

«У G-school діти поглиблено вивчають природничі науки – біологію, хімію, фізику. Цього року в червні у нас було 5 років діяльності школи. У червні ми підписали договір із Національним центром Малої академії наук України. І у співпраці із ними у нас народився новий освітній проєкт – Міжнародна літня школа імені С. Виноградського», - розповідає керівник школи імені Виноградського, координатор соціальних проєктів ГС «Up To Future» Катерина Гуменна.

Вона зазначає, ідея Літньої школи полягає у тому, щоб поєднати дослідницьку діяльність разом зі здоровим і корисним відпочинком. Тут вдень діти поринають в науку, ввечері – займаються спортом й проводять пікніки.

У літній школі навчалися два десятки дітей з області. Це переможці олімпіад та всеукраїнського конкурсу-захисту дослідницьких робіт МАН. Фото: надане Катериною Гуменною 

Від ідеї до втілення – менше двох місяців

Цьогоріч літня школа тривала з 9 до 18 серпня. У ній навчалися два десятки дітей з області – переможців олімпіад та всеукраїнського конкурсу-захисту дослідницьких робіт МАН. Їхніми наставниками та наставницями стали педагоги та педагогині Школи природничого напрямку, співробітники Малої академії наук, а також науковці з Франції, Німеччини, США, Швейцарії, Чехії й Англії, які допомагали із лекціями, семінарами та науковими матеріалами.

Доктор філософії, професор та вчений секретар Клубу С. Виноградського Олександр Котлінський каже, досвід створення Міжнародної літньої школи вже мав. Разом із тим, постійне розширення співпраці зі світовою спільнотою науковців дало більше можливостей, а війна – стимул робити тут і зараз.

«У 1994 році, мені вдалося з командою університетських друзів створити першу міжнародну літню школу, де українські школярі, вчені й студенти співпрацювали з європейськими і американськими вченими. Пройшло 30 років. І в цих камерних умовах, умовах війни, коли діти змушені під час тривог спускатися у сховища, ми з командою вирішили все ж реалізувати такий задум. Присвятити його ювілею. Завдяки спільній роботі клубу Сергія Виноградського з представниками МАН ця ідея втілилася. Ми рухалися дуже швидко. Зародження цієї ідеї було наприкінці червня, втілення цієї ідеї почалося 9 по 18 серпня», - каже Олександр Котлінський.

Навчання у літній школі тривало впродовж 10 днів. Фото: надане Катериною Гуменною

За його словами, мета полягає у тому, щоб талановиті українські діти, незалежно від того, чи живуть вони в глибинці країни, чи в столиці, мали рівні умови для досягнення своїх наукових цілей. Щоб вони мали можливість рости і стверджуватися як науковці тут, в Україні. А далі вже рухались своїм життєвим шляхом за напрямком, які оберуть самі для себе. Тож Міжнародну літню школу планують влаштовувати щороку.

«Є всі підстави вважати, що цей імпульс матиме своє продовження і потужну реалізацію», - додає Олександр Котлінський.

«Навчання має бути комплексним»

Програму літньої школи організатори розробили так, щоб ефективно поєднувати навчання і відпочинок. Тож частину днів юні дослідники були на базі відпочинкового комплексу в Сатанові, а частину – у Школі природничого напрямку. Навчання складалося з двох модулів. Один із них був присвячений стартапам, інший – дослідам.

«На першому модулі учні вчилися командній роботі і лідерству. Їм розповідали про те, як розвивати стартапи у сфері здоров'я людини, про малий, середній і великий бізнеси. У другому блоці у нас вже була робота у напрямку мікробіології, фізики і астрономії. Працювали з Національним проєктом "Малої академії наук України". У них є МАН Lab, звідки фахівці приїздили до нас і впродовж тижня проводили свої лекції для учнів. Ми підходимо з такої сторони, щоб діти не просто знали, що таке інновація. Ми навчаємо їх мати комплексний підхід, розвивати проєктне мислення. Вони мають знати, що якщо вони придумують інновації, щось цікаве, то їхня інновація має вирішити певну проблему людства», - каже Катерина Гуменна.

Коли навчання ж добігло кінця, учні в командах захищали свої міні наукові роботи з мікробіології, а також презентували проєкти стартапів у напрямку здоров'я людини.

Учні працюють в командах. Фото: надане Катериною Гуменною

Наміри і перспективи: обласна філія Музею МАН в Городку

5 серпня у Городок приїздив зі своєю командою Президент МАН Станіслав Довгий. У рамках візиту велася розмова про можливість облаштувати у G-Museum філію інтерактивного простору «Музей науки МАН».

Особливість цього простору полягає у тому, що тут заборонено НЕ торкатися експонатів. Як пояснив очільник МАН, ідея полягає у тому, щоб максимально залучити дітей до пізнання найвидатніших наукових здобутків людства з позиції активного дослідника, а не пасивного отримувача інформації.

«Тільки так можна втримати мотивацію дитини дізнаватися нове, вчитися, розвиватися та самій робити відкриття й відчуваючи себе чарівником», - зазначав він у коментарі Городок.City.

Вчений секретар Клубу С. Виноградського припускає, що ця філія може мати обласне значення.

«Команда не обов'язково може бути в обласному центрі. Це може бути там, де є потужна інтелектуальна і дитяча і педагогічна ініціатива. Яка вже викристалізувалась. І ми бачимо сенс, щоб зробити у нас такий осередок», - підсумовує він.

Читайте також: Лауреатів премії імені Богдана Хмельницького визначили в обласному центрі: кому та за що її вручать