Російські пропагандисти активно поширюють фейки про українських військових, які беруть участь в оборонній операції на території Курської області. Нещодавно в дезінформаційних публікаціях пропагандистів згадали й про Хмельницький.
Фейк про загиблих під Курськом у хмельницькому морзі
Центр протидії дезінформації продовжує моніторити російський інформаційний простір та виявляти нові фейки і маніпуляції про події у Курській області, які поширює ворожа пропаганда, у тому числі різними мовами.
Одним з нових фейків виявилась дезінформація про нібито сотні тіл загиблих українських військових в боях на території Курської області, які доставили до моргу у Хмельницькому.
“Поширюється фейк, що нібито до Хмельницького доставили 215 тіл загиблих на Курщині українських військових. Доказів, звісно, не надають жодних”, - зазначають в Центрі протидії дезінформації.
Також активно просувалась дезінформація про хімічні атаки.
Російські пропагандисти поширювали фото збитого дрона, за допомогою якого українські військові нібито планували розпилювати хімічну або біологічну зброю у курській області. Ця інформація не відповідає дійсності, Україна дотримується Конвенції про хімічну зброю, тоді як росіяни систематично здійснюють газові атаки на фронті, що підтверджують численні репортажі їхніх воєнкорів.
Окрім того, поширюється дезінформація про мародерство, яке буцімто вчиняють українські військові на курщині. Також вийшло нове, схоже на постановочне, відео про «клеймо з тризубом», яким українські військові нібито планували таврувати мирних жителів Курщини.
Нещодавно сайт “Є” ye.ua розповідав, що російські пропагандисти поширюють фейк про нібито вбивства українськими військовими вагітної жінки на території Курської області, де ЗСУ проводить оборонну операцію.
Черговий фейковий сюжет
Російська пропаганда продовжує створювати підроблені сюжети відеомих медійних агенцій для інформаційних атак на українських біженців.
У мережі поширюється відеосюжет із символікою відомого європейського інформаційного телеканалу Euronews, в якому йдеться про те, що український біженець нібито намагався проникнути в будинок через димар, застряг там і помер. Тіло чоловіка нібито виявили лише через місяць після того, як власники повернулися додому. Інцидент, як повідомляється у відеоролику, нібито стався у Польщі, пише видання “Стоп Фейк”.
Цей відеоролик також поширювався проросійськими профілями та в англомовному сегменті мережі.
Насправді ця інформація не відповідає дійсності. Мета цього фейку – дискредитувати біженців із України в очах поляків.
Відео, що поширюється в мережі, імітує дизайн відеороликів європейського інформаційного телеканалу Euronews – зокрема, у правому верхньому кутку відео можна помітити логотип компанії. Однак ні на офіційному сайті, ні в соціальних мережах медіакомпанії такого сюжету немає.
На те, що ця історія є цілковитою вигадкою, вказує і той факт, що жоден із польських ЗМІ також не повідомляв про схожі випадки. Востаннє ЗМІ висвітлювали схожу подію ще у жовтні 2023 року – тоді зловмисник, намагаючись пограбувати будинок у Сан-Антоніо (США), застряг у димарі. Громадяни України до цього епізоду також не були причетними.
Для створення фейкового відео зловмисники використовували відеофрагменти із безкоштовних відеостоків. А фотографії димаря було взято з публікації про смерть жителя штату Колорадо (США) Джошуа Меддакса у травні 2008 року. Його тіло було знайдено в димарі покинутого будинку.
Фейки навколо арешту засновника Telegram Павла Дурова
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки розібрав кейс з арештом засновника месенджера Телеграм Павла Дурова у Франції та фейки навколо цієї події.
Арешт Павла Дурова став частиною судового розслідування, відкритого 8 липня 2024 року за підсумками попереднього ініціативного розслідування, проведеного відділом J3 (боротьба з кіберзлочинністю) прокуратури Парижа. Дурова, за офіційною версією, допитують у справі особи, яку підозрюють у 12 злочинах.
Зокрема: співучасть в адмініструванні онлайн-платформи для проведення незаконних оборудок організованих груп, зберіганні порнографічного контенту з неповнолітніми, розповсюдженні наркотиків, злочинах, пов'язаних із хакерськими атаками, шахрайстві в складі організованих злочинних угруповань, а також у відмові ділитися інформацією або документами з правоохоронними органами. Президент Франції Макрон вже заявив, що затримання Дурова «не є політичним рішенням».
Однак, в росії цьому не вірять і безперервно просувають тези про «політичне переслідування».
Фактчекери вважають, що росія у своєму визвольному запалі робить Дурову ведмежу послугу. Спроба зліпити з Дурова образ «борця за свободу слова» перекреслюється підтримкою його офіційними (наприклад, дмітрієм медведєвим) та іншими (на кшталт очільниці RT Симоньян) токсичними на Заході публічними російськими особами.
У московському кейсі Дурова є й відверті фейки. Наприклад, телеканал «Россия 1» повідомив, що «у 2018 році він передав ключі шифрування від месенджера російським спецслужбам».
В дійсності, російська влада тоді спробувала заблокувати Telegram саме за відмову месенджера надати ключі шифрування силовикам. І припинила робити це лише 2020 року, не домігшись успіху. Тоді відомий юрист Павло Чиков (який представляв Telegram у суді) опублікував фото «листа» Дурова до директора ФСБ Бортнікова. У ньому йшлося про те, що Дуров «надсилає ключі від кросплатформенного месенджера Telegram». Поряд з текстом було сфотографовано два металеві ключі. Чиков тоді пояснив «Медузі», що просто поділився чиїмось жартом. Але «Россия 1» видала цей тролінг Дурова як правду.
Ще один фейк — про нібито «20 років», які загрожують Дурову у французькій в'язниці.
Насправді, телеканал TF1 не повідомляв про те, що Дурову загрожує 20 років в'язниці. Цієї інформації не виявилося ні на сайті каналу, ні в жодному іншому великому французькому виданні (зокрема Le Monde, France 24 і Le Parisien) та у великих виданнях з інших країн: The Guardian, Reuters, CBS News, Financial Times, Deutsche Welle, Bloomberg і BBC.
В етері телеканалів TF1 та новинного телеканалу LCI (який входить в одну медіагрупу з ним) не повідомлялося про те, що Дурову світить цей термін, повідомив «Агентству» кореспондент LCI Сиріл Амурські. Але саме допис у його блозі був джерелом інформації щодо цифри, яка стала ключовою для пропаганди (і навіть з'явилася в блозі Ілона Маска). Російські видання використали її, аби показати, що, мовляв, на Заході ситуація зі свободою слова ще гірша, ніж у рф.
Але, як згодом повідомив Амурські, він видалив твіт, оскільки не міг перевірити інформацію про можливий термін Дурова. «Брати участь у потенційній кампанії з дезінформації не хочу», — написав він.
А ось що реально пишуть визнані світові медіа про Telegram. Наприклад, The Times називає його «Диким Заходом соцмереж, де можна практично все». Дуров пишається тим, що відстоює свободу та конфіденційність своїх користувачів. Тому терористи, екстремісти і наркоторговці збираються під його захисною парасолькою.
Поліція та уряди різних країн неодноразово висловлювали розчарування небажанням платформи Дурова співпрацювати на рівні з іншими соцмережами.
Директор Європолу Роб Вейнрайт у 2017 році сказав, що Telegram «створює великі проблеми» для контртерористичних операцій, «забезпечуючи лише певну співпрацю, але не наближаючись до того, що ми отримуємо від Facebook, Twitter і деяких інших».
Зовсім недавно Telegram сприяв поширенню заворушень у Великій Британії після різанини в Саутпорті.
Telegram залишається притулком для екстремістів. У британської «Патріотичної альтернативи» (групи, яку звинувачують у пропаганді неонацистської ідеології) близько 7 000 підписників, а в її лідера Марка Коллетта, який обожнює Гітлера, – майже 20 000. При цьому доступ на платформу X їм заборонено.
Журнал Fortune назвав Telegram «додатком для пошуку героїну, зброї та всього незаконного». У додатку є три можливості для зловмисної поведінки. Секретні чати захищені наскрізним шифруванням. Користувач може створити канал і публікувати екстремістські матеріали у відкритому доступі з мінімальною цензурою. Створюються групи, де людей можна підкупити і завербувати до своїх лав.
Бі-Бі-Сі повідомляла, що педофіли використовують Telegram для надання доступу до матеріалів про насильство над дітьми.
У 2018 році Telegram був на певний час заборонений в Apple Store через те, що користувачі ділилися зображеннями насильства над дітьми.
Тахра Ахмед, ув'язнений за расову ненависть в Олд-Бейлі, заснував канал Freedom Festival. Він просував настільки екстремальну антисемітську пропаганду, що навіть стверджував, що Гітлер був «маріонеткою сіоністів».
І все це, зазначимо, відбувалось тільки в британському сегменті Telegram. Тому питання до Дурова є у багатьох країн. Просто французи виявилися більш оперативними, щоб їх поставити.
Російська мережа для впливу на вибори президента США
CopyCop — це нещодавно створена мережа новинних вебсайтів, яка вже неодноразово привертала увагу медіаспільноти через свої проросійські та контроверсійні публікації, написанні з використанням штучного інтелекту, пише “Детектор медіа”.
Так, розслідувачі Recorded Future в травні вже публікували звіт, у якому зазначили, що за місяць CopyCop опублікувала 19 тисяч неправдивих текстів. На початку березня ця мережа вебсайтів стала публікувати статті англійською та французькою мовами щодо низки спірних питань. Зокрема, із звинуваченнями в бік Ізраїлю у воєнних злочинах, емоційні матеріали щодо політичних дебатів в Америці щодо імміграції та репарацій за рабство, а також поширювала історії про нібито польських найманців в Україні. Новим було те, що статті брали з легальних новинних агентств і модифікували з використанням штучного інтелекту — швидше за все, ChatGPT. Recorded Future вважали, що CopyCop може бути пов'язана з російським урядом.
Згодом було опубліковано звіт від Insikt Group, який показує, що CopyCop змістила свою увагу на вибори в США 2024 року. Використовуючи штучний інтелект та неавтентичні вебсайти, CopyCop масово продукує проросійський політичний контент. Так у період з 10 по 12 травня 2024 року мережа зареєструвала 120 нових вебсайтів з метою просування новин, пов'язаних з виборами у США, дарма що контент цих вебсайтів отримав обмежене поширення в соціальних мережах.
CopyCop змістив свою увагу насамперед на президентські вибори у США 2024 року, поширюючи через відео на ютубі цільовий контент, спрямований на дискредитацію політичних лідерів Франції, України та Європейського Союзу (ЄС). Ця мережа вебсайтів використовує контент провідних новинних агентств США, Великої Британії та російських державних медіа. Протягом 24 годин після публікації оригінальних статей CopyCop вилучає, модифікує та поширює їх на тематичні вебсайти США, використовуючи понад 1000 фальшивих журналістів.
Мережа адаптувалася до нещодавніх перевірок, перемістивши свою інфраструктуру на хости, що базуються у США, що, ймовірно, зведе до мінімуму докази про зв'язки з російським урядом. Крім того, менша кількість слідів використання генеративного ШІ вказує на спробу приховати використання великих мовних моделей (LLM).
На думку Insikt Group, мережі впливу, що використовують штучний інтелект, такі як CopyCop, імовірно, стануть більш помітними напередодні виборів у США 2024 року. Існує ймовірність, що як тільки ці вебсайти випрацюють стабільний алгоритм своєї дії, CopyCop, публікуватиме більше проросійського контенту, прихованого серед великого обсягу інших медіа, що ускладнить їх ідентифікацію та аналіз. Це є доказом того, що наразі росія, імовірно, досліджує можливості використання штучного інтелекту для розширення шляхів впливу в інформаційній війні на Україну та її країни-партнерів.