У селі Заміхів, на Кам'янеччині, понад десять років стоїть зупинка, яка зсередини більше походить на кімнату хатини. Тут охайно застелене ліжко, під ногами доріжка, по кутах стін ікони, а з килима на стіні спокійним і врівноваженим поглядом дивиться тигр.
Однак не лише зовнішній вигляд зупинки робить її особливою, а й історія, яка стоїть за нею, розповіла сайту «Є» староста села Заміхів Тетяна Танасюк.
«Більше як 10 років тому її збудувала родина Бойків для свого онука Богдана, коли той пішов у школу, — каже староста, – тепер Богдан вже дорослий і закінчує магістратуру, а зупинка досі на місці. Така ж доглянута, як і була».
Тетяна Танасюк згадує, коли постало питання, якою робити зупинку, сім'я вирішила не обмежуватися стандартним навісом. «Кімнату» всередині облаштували відразу.
Спочатку павільйончик був зроблений з осоки, але з часом його замінили на більш стаціонарний. Нині 82-річна пані Ніна, яка колись попросила чоловіка створити зупинку, досі доглядає за нею. Так само змінює тут постільну білизну, прибирає і слідкує за квітами.
За словами старости Заміхова, зупинка має подвійне призначення. Жартома жінка називає її «хата-читальня» — місце, де люди можуть не тільки чекати на транспорт, але й обговорювати новини та буденні справи. Зранечку тут збираються люди, які здають молоко заготівельникам, а вдень – граються діти.
Люди, які проїжджають повз цю зупинку, кажуть, що вона завжди доглянута й охайна. А ще постійно щось змінюється і доповнюється. Фото: Юрій Хомацький
Та приваблює ця зупинка не лише місцевих жителів. Оскільки вона розташована на автодорозі, що веде з Вінниці і до Бакоти, туристи часто зупиняються тут, щоб сфотографуватися та й просто перепочити.
«Там дійсно чисто та затишно. Можна перепочити коли втомлений, не обов'язково спати, просто присісти. А ліжко створює ефект домашнього сільського затишку. Так, наче ти зайшов до когось у гості», - ділиться Наталія Голосняк, яка побувала на цій зупинці.
Староста села пригадує, що особливо багато відвідувачів на зупинці було, коли почалося повномасштабне вторгнення.
«Це був великий потік машин. Стомлені українці, які рятувалися від війни і довго пробули у дорозі. І дійсно багато тут зупинялися, щоб просто передихнути і заспокоїтись. Щоб діти хоч трошечки видихнули», - каже Тетяна Танасюк.
З'явилося під час повномасштабного вторгнення у селі й ще декілька артоб'єктів, додає староста. Дві інші зупинки розписала у патріотичному стилі місцева молодь. А поблизу зупинки-кімнати, на одній із хатин, намалювали графіті котика стріт-арт художники із Одеси, які малюють у рідному місті такі малюнки як обереги.
Одна із зупинок, яку розмалювала місцева молодь, а також котик від одеських стріт-арт художників. Фото: надане Тетяною Танасюк, колаж автора
Читайте також: Розквітла новими барвами: на Ізяславщині оновили зупинку, вкриту Самчиківським розписом