Насправді, це – сольовий розчин. Згідно з однією науковою теорією, всі тварини, які живуть на землі, включаючи людей, – нащадки організмів, які з'явилися й жили в морі. Рідина тіла цих тварин була морською водою. Після переселення на сушу, вони зберегли морську воду як рідину свого тіла. Але земля не в змозі забезпечити достатньо солі в натуральній кількості. Оскільки сіль розчиняється у воді, значна частина її вимивається з грунту дощовою водою в ріки, моря й океани. В результаті рослини, які ростуть на землі, містять мало солі. От чому тварини, які харчуються рослинами, мають в ній потребу. Організм щодня втрачає певну кількість рідини, яка містить сіль, і рослинна їжа не заповнює її. Тварині ж, яка харчується іншими тваринами, додаткова сіль не потрібна. Вона одержує необхідну їй сіль із організму своїх жертв. Це стосується також і людини. До прикладу, ескімоси харчуються, переважно, м'ясом, тому потреба в солі в них дуже мала. У людей, які живуть далеко від моря, підвищена потреба в солі. У давній Мексиці вона так високо цінувалася, що там навіть був бог солі. У Європі в стародавні часи людям за зроблену роботу часто платили сіллю. У людському тілі вона накопичується, головним чином, на шкірі. Якщо людина харчується несолоною їжею, кров різними шляхами втрачає свою сіль. Тому шкіра повинна передати свої запаси в кров, щоб концентрація солі в крові зберігалася постійною. Це частково дає позитивний ефект при шкірних захворюваннях. От чому при деяких хворобах лікарі нерідко призначають безсольові дієти. Сіль виділяється з організму, переважно, нирками. Якщо вони в людини хворі, їй також призначають дієту з маленьким змістом солі, щоб не перевантажувати ці органи.
Підготувала Ангеліна ПІДЛІСНА.