Поряд із глобальними невиліковними хворобами існують захворювання, на перший погляд, прості, але такі, що значно погіршують якість життя. Алергія на пилок, або поліноз — це найрозповсюдженіше захворювання. Його ще називають “сінною лихоманкою”, “весняним катаром” та “пилковою алергією”. Найчастіше проявляється у вигляді нежиті, кон'юктивіту, головного болю, а іноді й важких приступів бронхіальної астми. Чим загрожує ця хвороба і як з нею боротися? Про це та інше ми запитали у лікаря-алерголога Хмельницької поліклініки №1 Валентини Завроцької.
- Валентино Степанівно, останнім часом чую скарги від знайомих: ніс закладений, дихати неможливо, у горлі шкребе, очі червоніють. Ніби й схоже на застуду... Чи можна за якимись особливостями розрізнити застуду та алергію на цвітіння рослин?
- Так, симптоми дуже схожі. Деякі люди вже багато років хворіють на поліноз і, на жаль, нічого не підозрюють. Занедужавши, йдуть до терапевта, той ставить їм діагноз “ГРЗ” і призначає засоби, які йому не тільки не допомагають, але й погіршують перебіг захворювання. Тому, якщо людина помічає, що вона хворіє декілька років поспіль в один і той самий сезон, можна припустити, що її захворювання не застудного, а алергічного характеру. При гострих респіраторних захворюваннях чітка сезонність відсутня.
- Хто є потенційним алергіком? Чи має значення спадковість людини або інші фактори?
- Спадковість має значення. Але це — не абсолютна характеристика. Є випадки, коли в роду ніхто не страждав на алергію, тим не менш людина хворіє. Все в житті колись трапляється вперше й потенційним алергіком є кожна людина. Дехто народжується з цим захворюванням, але більшість стає ним згодом. Факторів багато: що ми їмо, що п’ємо, чим дихаємо, який одяг носимо. І стан навколишнього середовища залишає бажати кращого.
- В якому віці алергія може проявитися вперше?
- До настання похилого віку, коли імунна система ще реагує на подразнювачі. Зазвичай, починаючи з 2-3 років і до 20-25, коли імунна система ще не набула зворотнього розвитку. Якщо людина дожила до 50 років і ніколи не реагувала на квітковий пилок, то напевне вже й ніколи не реагуватиме.
- Напевне, більшість ваших пацієнтів таки потерпає від алергії на амброзію та пух тополі… Які рослини Хмельниччини мають найалергенніші властивості?
- З кількох сот тисяч відомих рослин менше ста утворюють пилок, який викликає поліноз. В нашій області найбільш алергенними є ліщина, береза, вільха, дуб, сосна, клен та граб, а також пилок злакових трав і бур'янів, особливо полину, лободи та амброзії. Крім того, цвітіння злакових трав співпадає з літанням тополиного пуху, на якому осідає пилок цих трав, що лише підсилює алергенність пуху. Але тополя значно безпечніша, ніж всенародна улюблениця береза. Щоб пилок міг викликати поліноз, його має бути багато, він повинен легко розноситися вітром і мати певні імуногенні властивості. Для розвитку алергійної реакції людині потрібно вдихнути 500 зерен пилку, а колосок жита, до прикладу, продукує 4,2 мільйони таких зерен, амброзія — мільйон таких зерен. Перші хворі з'являються у нас вже в березні (цьогоріч через погоду, трохи пізніше), коли вільха, береза та ліщина починають розсипати свій пилок. Трохи пізніше розпускаються так звані первоцвіти, цвітуть верби, тополі. В травні зацвітають злакові трави, а влітку — бур'яни. Так продовжується до пізньої осені.
- Як рятуватися від алергії? Чи дієва профілактика і коли її проводити?
- Поліноз небезпечний тим, що з кожним роком спектр дії алергенів розширюється, симптоми загострюються. Це крок до астми. Методом лікування, який діє на механізм захворювання, є специфічна імунотерапія. Спочатку визначають алерген, потім для вироблення імунітету хворому вводиться під шкіру розчин алергену (дуже малі дози). Ін’єкції роблять за спеціальною схемою. Це як щеплення. Готуватися до “сезону алергії” треба заздалегідь. Найкраще, якщо хворий на поліноз має можливість на період цвітіння рослин-алергенів переїхати в інший кліматичний пояс. Якщо ж це неможливо, потрібно намагатися відгородити себе від впливу алергенів. Для цього вікна та двері в період цвітіння потрібно завішувати марлевою сіткою і регулярно її зволожувати водою, щоб зменшити ймовірність проникнення пилку в житло. Провітрювати квартиру краще вночі, а робити вологе прибирання двічі на день. Повертаючись додому потрібно одразу ж прийняти душ і помити голову, а виходити на вулицю в одязі, який якнайкраще прикриває тіло, і у захисних окулярах. Жінкам у цей період бажано менше користуватися тушшю для очей, тінями та іншою косметикою. Також, за можливістю, підкорегуйте режим дня: пік “викиду” пилку пррипадає на період від 5.00 до 11.00. Гуляйте після дощу.
- Крім пилку тих чи інших рослин, поліноз можуть викликати і деякі продукти рослинного походження. Яких із них варто остерігатися?
- В період загострення слід відмовитися від продуктів, які є “родичами” вашого алергену. Так, при алергії на пилок берези варто остерігатися вживання яблук, груш, слив, персиків, горіхів, петрушки, моркви. Тим же, кому небезпечні амброзія, полин, лобода чи соняшник, варто уникати соняшникової олії. А людям із алергією на кукурудзяний пилок, звісно, не варто їсти кукурудзу. Якщо у вас “сінна лихоманка” в жодному разі не можна лікуватися фітопрепаратами. В моїй практиці були випадки важкої алергії на відвар полину, череди та ромашки.
- Пані Валентино, що б ви, передусім, порадили хворим?
- Не займатися самолікуванням. По-перше, можуть бути прикрі наслідки. По-друге, людина, яка займається самолікуванням, втрачає час. Вона лікує симптоми алергії, а не саму хворобу. Чим раніше алергік звернеться до лікаря, тим більша вірогідність виліковування.