Почуваю себе слоном, але йду до перемоги

Інші ж навпаки сказали: красава, в тебе все вийде! А в школі, де я тренуся, чув на власні вуха розмову дітей, кажуть: вау! мій тато б не пішов танцювати у сорок! Мій тато не став би танцювати хіп-хоп! І так далі…

А я пішов. І ось знову початок тренування. Відчуваю себе слоном. Особливо коли дивлюся, як ритмічно і легко рухається, присідає і крутиться по колу моя тренерка. Але нічого. Справжні слони ж виступають в цирку? Значить і я зможу станцювати. На кону ж не лише моя репутація як тата, який все може, але й сподіванні і прискіпливі погляди друзів, які в мене вірять!
Так ось, коли у «слона» поли получатися елементи, то йому на радостях видалося, що він уже й на голову може встати, але саме в той момент він…з гуркотом впав на землю. Ех, як боляче і соромно було «слонику», що навіть очі соромився підняти…
Але тренер – це справжній тренер, все перевела у жарт, підбадьорила, що слон не найгірший варіант для танцю, все буде супер і він молодець!
Звичайно ж, молодець, адже я знаю вже такі слова як грув, кач, біт, кріс-крос, рунінг мен…

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Але найбільша помилка «слоника» втому, що він хоче відразу повторювати усі рухи за тренером, але виходить геть не те саме. Бо у тренера той самий «грув» не лише у рухах, але вже в крові.
Але я твердо вирішив навчитися танцювати хіп-хоп, а значить все у мене вийде! Головне не спішити, відчувати музику і відразу не гнатися за складними рухами.

Партнер проекту дім танцю "Латинич"