Попри те, що Верховна рада України продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2016 року, жителів аграрної Хмельниччини продовжує непокоїти це питання. «Масла у вогонь» підлили і законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» та створення Земельного банку України. Ані перше, ані друге довіри у подолян не викликає.
«У цьому законопроекті є лише три юридичні норми – земля продається, мораторій перестає діяти і передбачається консолідація земель. Решта законопроекту є агітацією того, як нам нібито добре буде жити після продажу землі. У законопроекті написано про «справедливу ринкову ціну», а вона у деяких документах, які уже спішать видавати, становить 250-300 доларів за гектар. Ряд статей же є просто надуманими», - коментує законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» голова комітету захисту рідної землі Кузьма Матвіюк.
Відсутність критеріїв оцінки вартості землі та неконкурентноспроможність простого населення може призвести до того, що українці у власній же державі залишаться без свого родючого чорнозему. Більше того, може виникнути ризик перепрофілювання земель сільськогосподарського призначення.
«Я отримав землю у спадщину, сплатив податок. Землю оцінили дай Боже. У мене лише одного податку вийшло на п’ять тисяч гривень. Там же збираються брати землю у місцевих жителів за одну-дві тисячі гривень та й ніхто більше не дасть. То для чого цю землю продавати?», - запитує голова Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу Володимир Ковальчук.
Здавалося б, створення такої установи як Земельний банк України мало вирішити частину проблем у земельних відносинах, проте й тут чимало прогалин.
«Земельний банк України є ще одним відповідачем перед кредиторами нашої держави. Влада набрала чимало кредитів і, відповідно, в один день нас можуть змусити відповісти по зобов’язанням землею. У Киргизії була така ситуація, то тепер там є область, яка практично уся у власності Китаю. А це є «тиха» окупація країни», - розповідає громадський діяч Микола Бондар.
На зібрані у черговий раз прийшли до висновку: продаж землі є неприйнятним для України, лише оренда. Це рішення підкріпили й голосуванням. Але проблема української землі не вичерпала себе, попереду чергові круглі столи, а отже «to be continued»…