Першим зупинився Сатанівський, потім Старосинявський. В обох випадках їх розбирали. Обладнання вирізали – вивозили. А цеглу, як це було у Старій Синяві, за не великі кошти віддавали людям, які там, майже, ночували.
У випадку Городоцького цукрового заводу питання повисло в повітрі, адже для того, щоб він запрацював потрібно 15 мільйонів гривень.
Тепер залишається тільки сподіватися на відновлення цукроваріння на Городоччині.