FacebookInstagramRSSTwitterViberTelegramYouTubeTelegramViberWhatsApp ФотоВідеоКількість переглядів
30 Квітня, 2024

Цей день в історії Хмельниччини: 26 березня

Так міг виглядати плоскирівський замок за згадками в шляхових записках Ульріха фон Вердума від 24 листопада 1671 року. Фото: Художня реконструкція Володимира Захар'єва та Юрія Адамчука

Новий власник Плоскирова, Магдебурзьке право та визволення Кам’янця-Подільського.

26 березня 1547 року польський король Сигізмунд Август II віддав Плоскирів (нинішній Хмельницький) у володіння кам’янецькому старості Матвію Влодеку.

Згідно зі статтею Сергія Єсюніна «Фортифікатор XVI століття Бернардо Морандо на Поділлі», у королівському привілею було зазначено, що король відзначає службу та хоробрість Матвія Влодека із Германова, хорунжого та кам’янецького старосту за охорону кордонів від вторгнення ворогів. Він надає йому в спадкове володіння Плоскирів, Леснів і Голишин.

Матвій Влодек визначив Плоскирів важливим стратегічним пунктом. Про це свідчить зростання поселення, розбудова у ньому замку та надання міських прав. Хоча конкретних писемних свідчень про час зведення у Плоскирові замку поки не виявлено, однак відомо що у 1565 році він вже існував. Це підтверджує люстрація кам’янецького староства від 1565 року. У ній вказано, що мешканці села Тріхівці, розташованому в Кам’янецькому повіті, виконуючи гужову повинність, у випадку необхідності були зобов’язані обслуговувати замки кам’янецький, летичівський, меджибізький і плоскирівський.

26 березня 1561 року Старокостянтинів отримав Магдебурзьке право. Як пише Наталія Стрельбіцька у статті «Становлення та розвиток системи міського самоврядування в місті Старокостянтинові», відповідну грамоту князеві Василю Костянтину Острозькому надав польський король Сигізмунд Август. Магдебурзьке право встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоуправління, суду, купецьких об’єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів.

У Славуті 26 березня 1881 року помер князь Роман Євстафійович Сангушко, якого поховали у костьолі Святої Дороти. Він був одним з ініціаторів-засновників Київського приватного комерційного банку, побудував у своїх маєтках п’ять цукрових, один рафінадно-цукровий, чавуноливарний та сталеплавильний заводи та завод сухої хімічної дистиляції смоли.

Важливим здобутком Романа Сангушка вважається те, що у 1847 році він ліквідував у своїх маєтках панщину та задля раціональнішого управління поділив свої маєтки між трьома економічними адміністраціями. Так Славутська адміністрація була центральною та об’єднувала 14 фільварків, Білогородська — 26 фільварків та Ізяславська — 21 фільварок. Про це у своїй науковій статті «Визначні представники землевласників-реформаторів Поділля та Південно-Східної Волині» написали Олександр Григоренко та Володимир Захар’єв.

Костел Святої Дороти у Славуті збудований впродовж 1822-1825 років не лише як культова споруда, але і як усипальниця князів Сангушко. У підземеллі храму поховано семеро представників цього роду. Фото: wikipedia.org

Вранці 26 березня 1944 року зранку 26 завершено визволення Кам’янця-Подільського від нацистської окупації. Наступ розпочався 25 березня о п’ятій годині пополудні після залпу дванадцяти «Катюш» і десяти хвилинного артилерійського удару. Радянські війська діяли швидко, щоб німці не встигли підірвати Замковий міст та електростанцію. У вуличних боях було повністю розгромлено німецький гарнізон, взято в полон сотні солдатів і офіцерів, захоплено чимало військової техніки і зброї.