Йому було майже 102 роки. Учений Борис Євгенович Патон народився у Києві 27 листопада 1918 року. Працював у галузі металургії, технології металів, електрозварювання та матеріалознавства. Від 1962 року очолював Національну академію наук України. Його батько, вчений Євген Патон, у 1929 році організував у Академії наук України кафедру інженерних споруд, на базі якої у 1934 створив Інститут електрозварювання. У 1986 році Борис Патон очолив інститут створений його батьком. Цей Інститут, у співпраці з Інститутом хірургії і трансплантології імені Олександра Шалімова НАМН України та Центральним госпіталем СБУ створили обладнання для електрозварювання живих тканин.
Саме Борис Патон розробив перший у світі прилад для обробки металу в умовах космосу за допомогою пучка променів. А один із мостів через Дніпро у Києві названий на честь батька Бориса Патона, Євгена Оскаровича Патона. Оскільки він був проектувальником цього першого у світі суцільнозварного місту завдовжки 1543 метри. Батько разом із синами Борисом та Володимиром першими випробовували міст, проїхавши по ньому на службовій машині.
У листопаді 1998 року Борис Патон першим отримав звання Герой України. Помер Борис Патон 19 серпня 2020 року.
Та мало хто знає, що «садиба Патона» є у селі Хребтіїв Новоушицького району і це справді колишня спадщина Бориса Патона. Щоправда він від неї відмовився.
Предки Бориса Патона походять із Західної Європи і займалися кораблебудуванням. Серед прадідів Патона були генерали, контр-адмірали, прокурори, придворні радники та дипломати.
У XIX столітті консул російської імперії Оскар Патон придбав маєток у мальовничій місцині, на самісінькій Дністровській кручі у Новоушицькому районі в місцевого пана Піуса Собанського. Пізніше резиденцією володів син консула Михайло Оскарович Патон, рідний брат відомого академіка Євгена Оскаровича Патона та дядько академіка Бориса Патона.
Так будинок Патона виглядав у серпні 2018 року. Фото з архіву автора.
Детальну історію будинку Патона можна прочитати тут: Маєток за 88 тисяч
Варто зазначити, що колись у будинку Патона знаходилися об’єкти соціальної сфери – сільський клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. У 1992 році їх перевели до нового приміщення в Пилипах-Хребтіївських, а старий будинок, який ніде не перебував на балансі, залишився нічийним. Тоді місцеві їздили у Київ, до академіка Бориса Патона, але той від спадщини відмовився, тож селяни вирішили наводити у садибі лад за колгоспні кошти. Згодом, коли колгоспи розпалися і майно розпайовували як і землі, будинок теж потрапив у список для розпаювання. Ще через якийсь час будинок продали і тепер він у приватних руках.
Нещодавно на рівні держави заговорили про відновлення сотні культурних об’єктів України. До списку потрапив і «будинок Патона» у Хребтіїві. За словами заступника директора з питань охорони культурної спадщини Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтв Сергія Шпаковського, садиба зараз перебуває у жалюгідному стані, але на комісії в Новоушицькій райдержадміністрації планують розглянути можливість відчуження цієї пам’ятки через суд у державну власність, або ж можливість викупити її у власника.