Ці рядки ще здалеку можна було почути на справжньому історичному святі, що пройшло цими вихідними у Старокостянтинові. Організатором цього дійства виступив кінно-спортивний клуб «Козацький герць». Історична реконструкція розгорнулась на місцевому полігоні, де усі охочі змогли побачити святковий концерт: пісні і танці місцевих колективів, привітання від отаманів області, взяти участь у іграх та різноманітних забавах, але головне поспостерігати за кінними перегонами та ”цвяхом” культурної програми - театралізованим дійством “Захоплення українського села татарами”. Від такого видовища дійсно захоплювало подих. Десяток вершників переодягнених у турецьких яничар, хмарою влетіли в імпровізоване українське село і забрали на чужину молодих дівчат, а серед них і Настю Лісовську - “Хюррем”. Та вже за кілька хвилин безстрашні козаки, які вирушили у погоню за полонянками, повернули їх на Батьківщину.
Та на цьому святкова програма не завершилася. Кінно-спортивний клуб “Козацький герць” на чолі зі своїм отаманом Сергієм Лавровим показали справжні кінні перегони. Коні мчали галопом так, що аж курилося за ними, а один з вершників на цій швидкості встигав зіскочити з сідла, повиснути збоку, перевернутися і повернутись назад. Все триває лічені секунди, а захват від побаченого залишається надовго. Як зазначили самі вихованці клубу, вони поставили перед собою чимало завдань: виховання любові до тварин, до рідної землі, мови, культури, а також покращення навичок верхової їзди, загартування та зміцнення Українського Духу!
Загалом свято пройшло на “ура”, адже крім розважальної програми гостей ще й частували справжньою козацькою кашею, кулішем та рибною юшкою.
На гостину до Миньковецької держави
17-18 серпня у селі Отроків вже традиційно пройшов фестиваль лазерного шоу. Цьогорічною темою дійства, організатори обрали – “Феєрію свят”. Під час запланованих екскурсій, усі гості та учасники фестивалю мали змогу побачити діючий млин 1848 р. у с.Кружківці, млин-музей с.Притулівка, скельний монастир ХІ-ХІІ ст., садово-паркову печеру графа Мархоцького та музей у Миньківцях, а також відзначити усі свята року за два фестивальних. Вхід на таке феєричне дійство був тільки у карнавальних костюмах та масках, а родзинкою фестивалю став конкурс на найкращий карнавальний образ. По резиденції графа Ігнатія Сцибор-Мархоцького, а саме її територією проходив фестиваль, ходили стародавні боги, королі та королеви, чортенята та різна живність. Взагалі, сама історія Отрокова — напівміфічна. І здається, що міфи ці пишуться й досі. Село, засноване за офіційною статистикою в 1786 році, вже за кілька років стало мало не столицею примарної Миньковецької держави. Притому, що за деякими переказами, тут ще з литовських часів стояла потужна фортеця, а ще найрозкішніша резиденція графа Мархоцького. Справжнє свято усім присутнім подарував “Аристократичний клуб” з Хмельницького. Талановита молодь, під керівництвом Алли Собчук, перенесла гостей фестивалю на костюмований бал в стилі ХVIII-XIX століття. Танцювальні пари кружляли у запальній кадрилі, віденському вальсі, полонезі та інших національних танцях, проводили невеличкі майстер-класи, а також представили костюми тієї епохи та продемонстрували давні традиції.
А майже опівночі усю графську резиденцію заполонило довгоочікуване лазерне шоу.