Привітати його приїхали колеги та друзі, серед яких брати Віталій та Дмитро Капранови. Формат свята був незвичним. Свій день народження Володимир Петрович вирішив відсвяткувати, презентувавши новий проект, у якому планує проводити елітні зустрічі з відомими людьми. Брати Капранови, зі своїми пісенними програмами та презентаціями книг, й стали першими гостями проекту. Літературну частину святкування дня народження Володимир Смотритель поєднав зі святкуванням Старого Нового року, з українськими традиціями та розвагами.
Довідка:
Володимир Смотритель народився 13 січня 1953 року у м. Городище Черкаської області. Мати - Пожар Ніла Єлисеєвна - бухгалтер, захоплювалась грою на гітарі, батько - Смотритель Петро Михайлович - зварювальник, чудово володів грою на баяні. Саме від батьків, напевно, Володимир Смотритель і успадкував любов до музики, до мистецтва. В 10 років він власними руками збудував свою першу сцену, з якої, мабуть, і розпочалась його акторська кар'єра, увінчана першими оплесками та захопленими поглядами. У 12 років у нього з'явилася справжня рок-гітара "Yolana Eterna De Luxe". З самого дитинства Володимир Смотритель був різнобічнорозвиненою людиною: він не тільки займався в шкільному танцювальному гуртку, а ще й у 14 років отримав перший дорослий розряд з футболу.
Після закінчення школи у 1974 році Володимир Смотритель стає студентом Дніпропетровського хореографічного училища. Пізніше, а саме у 1978 році, вступає до Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого на факультет драми і кіно.
По закінченні був розподілений у Московський театр "Ромен", але доля залишила його у столичному Театрі юного глядача, де за виконані ролі неодноразово нагороджувався почесними грамотами уряду та різними відзнаками.
У 1987 році актор був запрошений очолити експериментальний драматичний ансамбль у м. Чернівцях при обласній філармонії, де і поставив сатиричну виставу "Незважаючи на лиця", яка з успіхом гастролювала як по Україні, так і за її межами.
Проте володіння словом, пластичність, здібність до режисури, гра на різних музичних інструментах не дозволяли Володимиру Смотрителю замикатися на звичайних виставах, де грає декілька акторів. Йому хотілось розкрити себе з різних сторін, і тому він створює свою першу моно-виставу за твором Р.Рождественського "Двісті десять кроків", яка з великим успіхом демонструвалась у м. Чернівцях. Здійснилася давня мрія Володимира: з'єднати слово, пластику, звук, світло, костюм, сценографію у подих однієї людини.
Через деякий час він захоплюється ідеєю створити свій власний моно-театр і вирушає по Україні у пошуках міста, де б він міг втілити в життя свою мрію. Таким містом виявився Хмельницький. Тут у 1989 році Володимир Смотритель влаштовується в обласній філармонії майстром художнього слова, створює ряд сольних програм, одна з яких - "А ще я хотів сказати..." - у 1990 році стає лауреатом Всеукраїнського конкурсу "Укрестрада-90".
Ангеліна Мовчан.