400-кілометровий кінний похід тривав понад десять днів

Cлавутська міліція разом з козаками проїхали від Острога до Кам'янця-Подільського О сьомій ранку наметове містечко ще дрімало. Щоправда, неподалік у невеличкому ставочку якась «рання пташка» уже купалася. Хлопчина років тринадцяти, загрібаючи воду руками, зробив невелике півколо і підплив до берега. На горбі заіржав кінь. Вранішнє сонце розсіювало туман. «За п'ять хвилин шикуємося», – пролунала команда. Наметове містечко прокинулося. Загуло, мов роздратований вулик. Чоловіки виходили з наметів. Дехто одягався на ходу. Учасники походу стали півколом. У центрі священик промовив ранкову молитву. Чоловіки і підлітки підходили до батюшки і по черзі цілували хрест, випивали склянку святої води і заїдали проскуркою. Настав десятий день походу. «Для того, аби показати неповнолітнім правильний напрямок розвитку суспільства, потрібно починати з себе, – розповідає начальник Славутського райвідділу міліції Василь Остапчук. – Шестеро міліціонерів взяли відпустку і поїхали у кінний похід. Тут є і підлітки, і міліціонери, і козаки, і працівники Славутського міськвиконкому. Коли сидиш з дитиною на природі з кулешем, тоді вона відкривається. Ми розуміємо, чого вона хоче, до чого прагне і чому чинить саме у такий спосіб. У кабінетах такого ро- зуміння не досягнеш». У поході взяли участь 30 чоловік, 20 коней і кілька автомобілів На те, щоб подолати відстань між містечком Острог і Кам'янцем-Подільським, знадобилося десять днів. Всього у поході брали участь 30 чоловік, два десятки коней, 5 бричок та кілька автомобілів з причепами. На десятий день учасники походу подолали понад 400 кілометрів. «Остріг, Славута, Городище, Гриців, Старокостянтинів, Меджибіж, Пилява, Віньківці, і десятки сіл та чудових куточків Полісся та Поділля, ось де ми мали можливість побувати за ці десять днів, – каже мер Славути Василь Сидор. – Ми хочемо, щоб кожна людина відчула себе патріотом». Священик Свято-Михайлівського собору отець Богдан владикою був призначений духовником козацтва. Священик у кінному поході перебуває з першого дня. Він зізнається, що до цього жодного разу не їздив верхи. «Спочатку їхав у бричці. А потім дивлюся, ті хлопчаки на конях так їздять! Дай, думаю, спробую і собі. Вийшло. А молитви ми мовимо кожного ранку. Щоразу, коли заїжджаємо до храмів. А також освячую сніданок, обід і вечерю», – каже отець Богдан. 13-річному джурі Жайворонку найбільше подобається їздити верхи і куліш козака Сметани На кухні хазяйнує кухар на козацьке прізвисько Сметана. У звичайному житті Олександр Коломійчук – підприємець. «На згоду товариства готую український борщ, борщ з грибами, супи, каші, салати. В раціон і дорослим, і дітям обов'язково входить цибуля і часник. Ну і, звісно, козацький куліш. Але навіть не питайте, як його готувати. Це таємниця. А під час військового стану розкриття таємниці карається смертю. Усе готуємо на солдатській кухні, котру можна палити дровами або газом», – каже військовий старшина Сметана. Напевно, найбільше задоволення від походу отримали підлітки 12-13 років. Джурі Жайворонку (Богданові Шмату), найбільше до вподоби ті враження, котрі він отримав під час походу. Своє прізвисько «Жайворонок» дістав за те, що прокидається раніше за всіх. «Я отримую велике задоволення від їзди верхи, – каже Богдан Шмат. – У поході всіляке буває. Раз не закріпив сідло. Впав. Але то пусте. Цікаво ж побувати у гарних місцях. Зустрітися з цікавими людьми… І звісно куліш козака Сметани». Близько десятої ранку брички і кіннотники в'їхали до Кам'янця-Подільського. Тут їх зустрічали кінна міліція міста над Смотричем на чолі з мером Анатолієм Нестеруком. Місцеві мешканці, а тим більше туристи думали, що йдуть зйомки історичного фільму. Тому були дуже здивовані, коли їм запропонували безкоштовно покататися на конях. «Я приїхала на екскурсію з Вінниччини, – каже Юля Шевчук. – Думала, що тут кіно знімають. Я раніше ніколи на конях не їздила. Чудові враження». Кінний похід учасники організували за власні кошти, але по- дібні виїзди проводяться не вперше і, напевно, не в останнє.