Євген Геселев: «В мене було два варіанти: або написати заяву в СБУ, або дати в морду і сісти в тюрму».

Чорний «Паджеро» Евгена Гелелева котитить містом. Коренастий, характерна коротка стрижка і шрам на потилиці. Хазяїн авто наче щойно зійшов зі сторінок сценарію бандитського Петербургу. Антрураж ламає лише мультик, на програвачі авто і малий хлопчак, на вигляд не більше двох років, на передньому сидінні. «Дружина зараз зайнята, то я з дитиною,» – каже чоловік, зупиняючи авто коло парку розваг. Парк зачинений. Проводити час із сином і спілкуватися із журналістом доведеться деінде. «Ну тоді до мене у ресторан» - керує підприємець. – «Заодно і стоянку покажу».
     
Пресловуті 1,5 га, за які мер Кам'янця-Подільського, начебто, вимагав і отримав хабара в розмірі 300 тисяч гривень, не справляють особливого враження. Навіть важко уявити, що цей клаптик землі, засипаний білим гравієм, міг стати причиною кримінального скандалу на всю країну. На стоянці з десяток автомобілів, будка охоронця та ще кілька фундаментів недобудованих гаражів. «Бачили б ви це місце, до того, як ми ним зайнялися! – хитає головою Гелесев. - Це був пустир, смітник. Скільки ми вивезли звідси сміття! Тут був ухил тож довелося рівняти. Важко порахувати у скільки це все нам обійшлося, а коли повернеться і гадати страшно. А не для себе ж старався. Для міста в першу чергу. Живу тут неподалік і боляче було дивитися на цей бардак».

- То як же все таки?..
- Та звернулися до нас люди – чи можна тут гаражі будувати? Бо машини у дворах стоять - недобре. Ми до мера. Мер каже: можна, тільки з вас 250 тисяч гривень. Мовляв, на потреби громади. Ми кажемо: таких грошей у нас немає. Давайте ми побудуємо гаражі і певну кількість передамо у власність міста, а ви вже вирішите, кому із громади їх дати. Ні – давайте гроші. Згодом нам підіймають вартість оренди і ми замість двох тисяч гривень на місяць маємо платити дванадцять. Уявіть! Ми знов до мера: збавте коефіцієнт за оренду ми ще ж нічого не збудували! А він: «З вас ще 50 тисяч. Всього – 300 тисяч гривень. Ви хлопці кручені, вихід знайдете.» Ми і знайшли…

У дворику ресторану нас чекає партнер Євгена по бізнесу, а за одно і свідок у справі. Саме його мав на увазі Геселев, коли говорив «ми». Колишній співробітник правоохоронних органів та фаховий юрист, завбачивши у мої руках диктофон попереджає: «Я інтерв’ю не даю.»

- В місті кажуть, що те сталося з мером – політичне замовлення, а ви стало бути…
- Та я до політики жодного стосунку не маю – не змушує чекати Геселев - Не являюсь членом жодної з партій. Я навіть не голосую. Не голосую, бо розумію, що це не має сенсу, як грабували нас так і будуть грабувати тільки назви змінюються!  

- Але ж Нестерука арештували впритул якраз перед виборами. Дуже підозріло…
- Заяву до служби безпеки я написав ще в кінці квітня. А те, що арештували перед виборами – просто так співпало. Співпали слідчі дії та й я просив співробітників СБУ не вдаватись до активних рухів поки ми не закінчимо процес переоформлення оренди земельної ділянки. Бо хто знає, як справа повернулася б потім, а так земля з 14 вересня офіційно на нас.
Тим більше, я ж не знав, коли мер захоче останню порцію грошей. Коли сказали тоді і поніс.

- Ви слідкуєте за публікаціями в місцевій пресі? Зокрема за тим, як пояснюють ситуацію прибічники мера?
- Я газети почав читати тільки після арешту Нестерука. І якщо чесно мені просто смішно, що вони там пишуть. Я начебто гроші підкинув. Ага, прибіг, кинув і втік, а гроші опинилися в іншому кабінеті в сейфі. Розповідаю.
Приходжу я до Нечая, приношу гроші.  
- Скільки тут?
- Шістдесят тисяч.
- А хто рахував?
- Я ж і рахував
- Дивись, щоб ти мене не підставив.
- Скільки сказали стільки і приніс
- То я перерахую?
- Рахуйте.
При мені перерахував, потис мені руку і ми попрощалися. Через десять хвилин до нього в кабінет зайшли есбеушники. Гроші були в сейфі, загорненні в папірень, а руки керуючого справами світилися, як новорічна ялинка.

- А гроші ви принесли в кабінет, так би мовити, за власною ініціативою, чи вас просили?
- Коли потрібна була готівка вони завжди казали приносити. І цього разу так було. За день до того мені подзвонив Нестерук і попередив, що його не буде в місті і щоб я заніс гроші керуючому справами. Нечай (керуючий справами Кам'янець-Подільської міської ради - авт.) наступного дня дзвонить до мене і каже: «У мене з вами на сьогодні призначено зустріч». Не проблема від слідкувати, що в той день саме він дзвонив до мене, а не я до нього…  

- І часто ви носили готівку Нестеруку?
Кілька разів. Частіше нам давали платіжку і ми мали просто перерахувати певну суму на вказаний рахунок.
 
І ви платили?
Так. З жовтня по грудень 2009-го ми заплатили близько 170 тисяч, 50 з яких просто занесли готівкою в кабінет до мера. Все це мало мати вигляд доброчинних внесків, але платежі інколи були просто незрозумілими. Скажімо 15 тисяч на рахунок готелю «Клеопатра». Яка ж це доброчинність - перерахунок грошей на рахунок приватної фірми? Але ж не секрет, що власник того готелю - сват міського голови. Чи, скажімо, п’ять тисяч на подарунковий комплект комусь там… Благодійність? Знаєте, було просто неприємно, що навіть там, де дійсно можна було говорити про благодійність, хтось отримував політичні дивіденди за твої гроші. Скажімо перераховуєш гроші комунальному підприємству, вони йдуть на зарплату працівникам. Добре діло? Добре. Але кому дякують люди – доброму і справедливому меру. Купуєш принтера, а мер дарує його від себе еменесникам.
 
На що ще ви перераховували гроші?
Ну, скажімо, на поїздку працівників мерії до Шанхаю (мається на увазі участь кам'янецької делегації у міжнародній виставці  Expo-2010 - авт.), але у всіх платіжках у графі «призначення платежу» я вказував «за землю». Це вже потім з газет я дізнався, що до мене, виявляється, дзвонили і просили змінити призначення платежу.

- В якому режимі проходило спілкування із Нестеруком?
- Він дзвонив. Ми приходили. Спілкувалися.    

- Ви коли гроші віддавали, отримували якісь документи про розрахунок?
- В тому то і справа, що ніяких. Більше того, коли у нас виникли проблеми із податковою і ми звернулися до мера з проханням якось документально підтвердити наші розрахунки, щоб ми могли відзвітувати, куди такі суми витратили у відповідь почули: «А чим я вам допомогти можу? Ходіть по фірмам, куди перераховували і збирайте!» Ми туди, а там поняття не мають про які платежі йде мова…

- Чому ж ви стільки часу справно платили, а і лише потім вирішили написати заяву до СБУ?
- Перша наша домовленість з мером  була такою, що ми розрахуємося, коли закінчиться будівництво і бізнес почне приносити гроші. А потім раптом Нестерук каже: «Тут за вашу землю пропонують півтора мільйони гривень. Так що хлопці платіть гроші. Інакше ми у вас ділянку заберемо і на аукціон виставимо.»  Почалися проблеми із отриманням документів на будівництво, вартість оренди знову ж зросла, перепони зі всіх сторін.

- Після всього, що сталося у вас не було неприємностей?
Ні. Я навпаки думаю, що тепер всі мої справи у місті будуть вирішуватися значно швидше.  

- І ніхто не дзвонив, не лякав, не пропонував домовитися?
Жодного разу.  

- Чесно кажучи, я не сподівався застати вас у місті…  - Чому? Я вчинив ніякого злочину. Чому я маю ховатися? Мене не гризуть докори сумління. Я просто втомився за все платити хабарі. В мене було два варіанти: або заяву написати, або піти дати йому в морду і в тюрму сісти. Повірте, мені було дуже тяжко наважитися на такий крок. Хоча я не з лякливих. Я, свого часу, коли мав проблеми із законом – відсидів, чому ж   чиїсь, значно більші за мої злочини, повинні залишатися без покарання?

- Як ви розцінюєте акції протесту в місті? Люди щодня виходять на вулиці, мітингують.
Я в це не вірю. Я не вірю, що ці люди вийшли за поликом серця. Чув їм по 200 гривень за участь у мітингах платять. А хто виходить? Цементний завод, де начальство родичі Нестерука, Газконтора, де його племінник рулить, та Теплокомуненерго, де також Нестерукові родичі керують. Все.

До речі, як зреагували ваші друзі бізнесмени на все що сталося?
Всі мене підтримують. Кажуть: «Правильно. Давно комусь потрібно було поставити у цьому крапку». Не я один через таке пройшов. Я ходжу у міську лазню ви б чули, що там люди говорять. Кажуть: «Знахабніли вже до межі. В кабінетах! В кабінетах брати почали!»

- А щось про зниклого заступного міського голови сказати можете?
Марунчак той що? Ну раз зник, значить знає, що рильце в пушку. Він приймав у всьому безпосередню участь.  

- І все ж таки… Якщо Нестерука виправдають, як тоді?
- Я не думаю, що його виправдають. Сам факт того, що суддя дав санкцію на арешт багато про що говорить. Жоден суддя не зробив би цього, якби підстави були недостатніми. Є багато речей які я не можу розповідати бо триває слідство, але те, що сплило зараз - це лише вершина айсбергу.
А якщо виправдають… то значить закону в нашій країні немає. Більше того, якщо Нестерука виправдають я обіцяю, що вийду на майдан біля міської ради і буду просити у тих бабусь, що там зараз мітингують пробачення.