Верховна Рада України ухвалила напрацьований тимчасовою спеціальною комісією парламенту Закон «Про вибори народних депутатів України». Виборчу систему змінили з пропорційної на змішану - 225 депутатів обиратимуться в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а 225 - за мажоритарною системою. Добре це чи погано? Які ще «ноу-хау» очікують на нас у жовтні наступного року, коли обиратимемо новий парламент? Думки експертів збирав кореспондент «Є Поділля».
«Фіфті-фіфті»
50 на 50 - це не лише відсотковий розподіл кількості депутатів наступного парламенту, обраних за партійними списками та мажоритарною системою. Це й, фактично, відображення того, як голосували за нові правила хмельницькі обранці. «За» свої голоси віддали «бютівець» Василь Кравчук, «литвинівець» Василь Шпак та «реформатор» Олександр Буджерак. А ось «бютівець», який лише нещодавно став парламентарієм, Юрій Ганущак натиснув на кнопку «утримався», а його колега по фракції Олег Лукашук не голосував. Ще один опозиціонер з БЮТ Лев Бірюк взагалі був відсутній. Хоча, як сам зауважив, якби не лікарняний, натиснув би на кнопку «за».
«Головне, що в новому законі забрали статті, які давали можливість зняти з виборчих перегонів будь-якого депутата після двох зауважень окружної виборчої комісії, - каже Лев Васильович. – Ми зробили все, щоб той проект, який хотіли прийняти регіонали, не пройшов. Нам теж не подобається, що 50 відсотків депутатів будуть обрані за мажоритарною системою. Але ми обрали компромісний варіант, щоб новий закон на 75 відсотків був нормальним. Потрібно ж розуміти, що в нас немає більшості в парламенті, щоб диктувати умови. А нам закидають те, що голосували разом із Партією регіонів. То я скажу, що ми не тільки разом з ними голосували, а ще дихаємо із ними одним повітрям!»
А ось у Комітеті виборців України новий закон критикують. «Майже всі наші зауваження не були враховані, - каже Юрій Ануфрієв, голова Хмельницького обласного осередку КВУ. – Найголовніше та найнегативніше те, що ми повернулися до закону, який був у 2002 році. Змішана система дає можливість сформувати парламентську більшість, яка не відповідатиме реальному вибору українців. Адже мажоритарники, потрапивши до Верховної Ради, можуть увійти до будь-якої фракції. В прийнятому законі бачимо й можливість для фальсифікацій. Але чи будуть вони – поки зарано говорити».
Парламентські оглядачі пам’ятають часи, коли, не ставши переможцем виборів за партійним списком, «партія влади» (Народно-демократична, яку нині мало хто пам’ятає), завдяки одномандатникам сформувала найбільшу парламентську фракцію, причому частина «незалежних» депутатів йшли до фракції під тиском і примусом. «У 1998 році за рахунок мажоритарних округів вдалося зламати тенденцію, коли перемагала опозиція із розгромним результатом за списками. Тоді «партія влади» набрала близько 9%. Але більшість була прокучмівська. У 2002 році «партія влади» мала близько 18-ти відсотків голосів, і більшість знову за рахунок мажоритарних округів стала прокучмівською. Зараз буде подібна ситуація – Партія регіонів набере, звісно, більше 18%, але все одно це не дозволило б їй мати більшість, а тому мажоритарні округи їй дуже потрібні», - вважає директор центру «Демократичні ініціативи», соціолог Ірина Бекешкіна.
Пройдуть не всі
Окрім зміни формату обрання Ради, змінили й прохідний бар’єрдля політичних партій. Для того, щоб потрапити до парламенту, в жовтні наступного року партіям доведеться набрати щонайменше п'ять відсотків голосів українців, замість трьох, які діяли до цього часу. Це, на думку нардепа Бірюка, дасть можливість націонал-демократичним партіям об'єднатися в парламенті наступного скликання. «Як можна говорити про об'єднання, якщо, зменшивши прохідний бар'єр, до парламенту увійшли б 14 партій? Це ж нереально, - вважає Лев Бірюк. – Звісно, проти п'ятивідсоткового бар'єру виступають ті, хто його не подолає. То нехай вступають до лав «Батьківщини». Потрібно укріплювати найсильніших. І не можна говорити про те, що «Батьківщина» «розтоптала» чиїсь сподівання на те, що їхня партія стане парламентською. Та що то за партія, якщо вона не може набрати п'яти відсотків на виборах?»
Натомість комуністи підвищення прохідного бар'єру не бояться. Але теж критикують нові правила. «Повернення до змішаної системи виборів – крок назад, - каже секретар обласного комітету Комуністичної партії України Ігор Корнійчук. – На останніх виборах ми набрали більше п'яти відсотків і, вважаю, у 2012 році наберемо ще більше. Хоча, як на мене, виборцям все одно, як обиратимуть парламент. Головне, що саме депутати зроблять для країни, які закони прийматимуть тощо. Але, якщо мислити з позиції державності, то ми через новий закон багато чого втрачаємо». «За умови скасування виборчих блоків на парламентських виборах 2012 року та за умов відсутності законодавства, яке б дозволяло об’єднання політичних партій, норма збільшення прохідного бар’єру є дещо дискримінаційною, - вважає заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера. - Але це був продукт компромісу».
Не на руку опозиції може зіграти і той факт, що на майбутніх виборах не буде графи «Проти всіх». Саме на її скасуванні звертав увагу Президент України Віктор Янукович. На соціолога Ірини Бекешкіної, скасування цієї графи вигідне Партії регіонів. «Партія влади зможе додати собі якийсь відсоток голосів на виборах. Особливо це стосується Східної України, - вважає експерт. - Там вже розчарування людей триває, але у Партії регіонів серйозної альтернативи на сході країни немає. Люди у нас звикли, в основному, підтримувати представників влади, щоб у разі потреби було до кого звернутися. Не до опозиції ж їм звертатися…»
Хто з ким
Виборча кампанія розпочнеться за три місяці до останньої неділі жовтня 2012 року. Натомість нині вже чимало політологів обговорюють можливі варіанти об’єднань політичних партій на виборах. Оскільки блоки створювати «зась», припускають, що боротимуться «узгоджено» в мажоритарних округах. Зокрема, партії «Фронт змін» і «Батьківщина» мають намір сформувати спільний список кандидатів на мажоритарні округи. Принаймні, про це заявив лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк.
Є думка й про те, що «Наша Україна» та Українська народна партія теж підуть разом на вибори. Як? Час покаже.
Але чимало експертів стверджує, що «найцікавіші» об’єднання відбудуться після виборів, коли переможці одномандатних округів покажуть своє справжнє обличчя. Адже підуть на вибори як безпартійні, а вже потім приєднаються до якоїсь політичної партії.