Прогулюючись головною вулицею міста – Проскурівською, яскраву вивіску кафе «Мадженто» (поруч з міським Будинком культури) не помітити важко. Тож, спокусившись на це звабне рожево-салатове мерехтіння, ховаючись від холоду на вулиці, ми потрапили в кафе з... холодними ласощами – морозивом.
Інтер'єр
Зал нас зустрів тим самим різнобарв’ям кольорів, якими красувалася й вивіска. Рожеві, блакитні, салатові стіни... В тон їм такі ж різнокольорові прозорі стільчики, маленькі круглі столики... У залі з вітриною таке ж розмаїте, викладене у лотки, морозиво... Словом, про холод забули одразу. І хоч весна, як то кажуть, ще «не сезон» для морозива, побороти бажання спробувати солодкого і такого звабного на вигляд десерту ми не змогли.
Морозиво...
Його тут десяток видів, і, як то кажуть, на всі смаки: з шоколадом, горіхами, фісташками, кавою, карамеллю, шматочками фруктів, навіть смаком жуйки... Продавчиня зізналася, що усі інгредієнти, з яких виготовляються ці холодні ласощі, винятково італійські. Як, власне, і технологія приготування. От тільки, особисто для мене, одразу розібратися в усіх найменуваннях морозива, які звучать, звісно ж, на італійський манер, було важкувато. Оскільки я не поліглот, то, звісно ж, розпитувала: «Що це?», «З чим це?» і «Яке на смак?», аж поки вдалося визначитися з вибором.
Тож, аби спробувати «Італію на смак», ми замовили кульку яскраво-рожевого морозива зі смаком жуйки у вафельному ріжку, по кульці морозива з лісовим горіхом та крем-брюле, які подали в креманках. Одна кулька такого морозива обійшлася нам у 8 гривень, ріжок вартує гривню. Оскільки останній надто припав до смаку, тому ще два ріжки купили вже без морозива, аби просто похрумтіти. Кульки з морозива доволі великі, грамів по 150, і, як на мене, порцією можна наїстися. Не розливатимуся в солодких хвалебних одах щодо смаку, скажу лише, що воно справді не схоже на те водянисте, яке продають в наших магазинах. Справді смачне, ситне, пікантне. Не просто ріжок з молочним наповнювачем, а справжнє задоволення. Без усілякий перебільшень.
…і до морозива
Є кава (з вершками і без них), різноманітні чаї, солодкі напої. Чай (ми замовили зелений – «Клеопатра» за 12 гривень) подають в чайничку. На додачу до морозива приносять ще й вузьку склянку з чистою водою.
«Для чого?» – запитаєте.
«Для постійного відновлення смаку морозива», – так нам пояснили у закладі.
Італійське морозиво: не просто ріжок із молочним наповнювачем
У Хмельницькому з'явилося кафе, куди можна зазирнути та відвести душу, вдосталь попоївши італійського морозива