«Мені зателефонувала колега з Чернівецької області, яка й розповіла, що поблизу Вінниці на полі з’явилися загадкові кола, - каже хмельницький психолог Марина Маліновська. – Оскільки я цікавлюся енергетикою, зміненими станами свідомості тощо, вирішила разом із родиною поїхати та подивитися на них на власні очі».
Шість загадкових кіл правильної геометричної форми з’явилися на пшеничному полі у селі Кордишівка Вінницького району. Першими наштовхнулися на них о третій годині ночі трактористи, які обприскували від шкідників озиму пшеницю. Оскільки робити це в спеку небезпечно, вирішили працювати вночі. Кажуть, що бачили й НЛО! Щоправда… «Я розмовляла з чоловіком, чия хата найближча до поля, - каже Марина Миколаївна. – Він каже, що вночі виходив на вулицю і бачив, як працюють трактори, а ніякого НЛО не було. Але все одно дуже схоже на те, що ці кола – не людський витвір. Там величезна енергетика! Ті, хто захочуть в цьому переконатися, мають бути обережними – тамтешня сила без «плюсу» та «мінусу». Що це означає? Приїжджає людина, яка позитивно налаштована та отримає певний заряд. Але є й негативно налаштовані люди, які можуть отримати ще більше поганої енергетики».
Науковці теж не вірять в те, що шість кіл на полі – це чийсь жарт. «У багатьох, хто побував у перший день на загадкових колах, погіршився психофізіологічний стан, відмовляв мобільний зв'язок, сідали батарейки, - в інтерв’ю одному з вінницьких видань розповів голова координаційної ради Українського науково-дослідного Центру вивчення аномальних явищ «Зонд» Артем Білик. - Уже зараз можна сказати, що наша гіпотеза стосовно того, що кола не підробка – справдилася. Свідченням тому є спосіб, в який укладено пшеницю у формації. Стебла не ламаються, а змінюють напрямок росту у вузлах. При цьому в аномально короткий час утворення формації відбувається однобічне нарощення клітин листової піхви та деформація перегородки вузла». «Кола мають ідеальну форму, - каже психолог Марина Маліновська. – Та й самопочуття неперевершене. Навіть мої діти сказали: «Мамо, там дуже добре». Ось ходиш тими колами, і тобі дуже-дуже добре. Головне, якщо поїхати та подивитися на це поле, розуміти, для чого ви приїхали. І чим ближче під’їжджаєш до того місця, тим сильніше відчуваєш якусь невідому силу. Коли ми їхали, була шалена злива. А чим ближче під’їжджали, тим дощ ставав меншим, а біля поля його взагалі вже не було».