Харків’янка Ксенія Лисенко зустріла початок війни у Берліні разом з донькою, куди вона приїхала 19 лютого. З першого дня Ксенія допомагає українцям, які щойно виїхали до Німеччини, зорієнтуватися у новому місті: куди звертатися, де шукати гуманітарну допомогу, де знайти безкоштовне житло на перший час.
За словами Ксенії, вони проходили всі ці етапи на власному досвіді, а потім почали допомагати іншим, які опинилися в схожій ситуації.
“Ми приїхали 19 лютого. Мій чоловік Тимур зі своєю мамою перетнули кордон вже після початку вторгнення. У чоловіка онкологія. Він пішов до військкомату, отримав довідку, після чого зміг перетнути кордон та приїхати до нас. Мої батьки змогли виїхати з Харкова і перетнули кордон 6 березня”, - розповідає Ксенія.
Варто відзначити, що зараз польська та німецька залізниця звільнили українських біженців від сплати за проїзд у місцевих та міжміських поїздах, у тому числі у поїздах National Express. Безкоштовним для біженців є проїзд і у громадському транспорті у Берліні. Головне мати про собі посвідчення особи.
“На вокзалі вас зустрічатимуть волонтери, після чого відведуть на базу Червоного Хреста, яка, наприклад, у Берліні розташована просто на вокзалі, огороджена червоними стрічками”, - каже Ксенія.
За її словами, у Берліні є проблема з волонтерами, які одночасно говорять на українській або російській мові та на англійській або німецькій.
“Ми з Тимуром із першого дня допомагаємо Червоному Хресту. Особливо Тимур, який знає кілька мов, зустрічає наших та пояснює що їм робити”, - розповідає Ксенія.
Війна розділила життя Ксенії на "до" та "після". Тепер вона допомагає тим, хто опинився в схожій ситуації. Фото: з архіву Ксенії Лисенко
У пункті Червоного Хмета українці можуть розраховувати на їжу та напої, у тому числі на гарячі страви. У цих пунктах їжу та дитяче харчування можна брати з собою.
За словами Ксенії, їжа дуже пристойна.
Також можна отримати чистий одяг - і дорослий, і дитячий.
“Є пледи та ковдри, засоби особистої гігієни: прокладки, мило, зубні щітки, пасти та інше. Для малюків є памперси, серветки, харчування. Важливе зауваження: туалет для біженців спільний із пасажирами, тому не платіть за туалет гроші, а беріть жетони на вхід у волонтерів ”, - підкреслює Ксенія.
Не забули німці і про допомогу українцям, які приїхали зі своїми домашніми улюбленцями. У пунктах є корм. вода, повідки.
Щодо житла, то, за словами Ксенії, ситуація наступна. Орендувати дешеве житло майже нереально. Але є два варіанти безкоштовного житла: табір для біженців та місцеві мешканці, які на деякий час можуть прихистити українців. Контакти таких людей також можна питати у волонтерів.
Ксенія з сумом каже, що ніколи не хотіла бути біженкою.
“Я нормально ставлюся до спланованої еміграції, але бути біженкою ніколи не хотіла. Та й не уявляла. Але іноді це може бути єдиний варіант розвитку подій на деякий час”, - відмічає Ксенія.
Також вона не розуміє тих переселенців, хто не задоволений допомогою, яку надають у Німеччині.
“Я не розумію людей, які з претензіями ходять по пункту Червоного Хреста, ще носом крутять. Тут історій про нахабство – вагон. Можу дати тільки одну пораду: будьте вдячні звичайним людям, які відчиняють двері свого будинку для вас, не чекайте, що отримаєте «старе» життя, будьте раді та вдячні будь-якій допомозі. Бережіть їжу, робіть як люди, стежте за особистими речами”, - каже Ксенія.
"Можу дати тільки одну пораду: будьте вдячні звичайним людям, які відчиняють двері свого будинку для вас," - каже Ксенія. Фото: facebook.com/DRKBerlinNordosteV
На думку Ксенії, притулку краще шукати там, де можна насамперед отримати роботу, а потім лише допомогу від держави.
“Робота – це найкрутіше, що може бути!”, - підкреслює вона.
Але якщо інших варіантів немає, якщо рідне місто кожен день зрівнюють з землею ракетами, то першочергове завдання - зберегти власне життя та життя дітей, а потім вже все інше.
“У Берліні українцям по-людськи хочуть допомогти, так щоб ви не померли і повернулися додому”, - підкреслила Ксенія.
Павло НОВИК