Періодично з’являються новини, що чоловікам вручають повістки до війська то у черзі на автозаправку, то на пляжі. Також цей документ можна отримати за порушення комендантської години чи громадського порядку. Частина українців підтримує залучення правопорушників для захисту країни. Мовляв, можеш пити алкоголь — зможеш копати окопи. Інші наголошують, що військова служба не може бути покаранням. Втім, досі багато громадян не розуміють суть вручення повісток. Дехто думає, що це ледь не автоматичне «відправлення на передову».
Тому сайт «Є» спробував знайти відповіді на поширеніші питання.
Повістка — завжди є «квитком» до війська
Якщо громадянин отримав повістку, це не означає, що його вже беруть до лав Збройних Сил. Про це розповів начальник управління персоналу Штабу командування сухопутних військ полковник Роман Горбач.
За його словами, переїхавши в іншу область чи місто, військовозобов’язаний повинен прийти у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (колишній військкомат). Там він має надати свій контактний телефон та інформацію про місце свого проживання. Однак далеко не усі дотримуються цієї вимоги. Як наслідок, у 90 відсотках випадків повістки вручаються для уточнення військо-облікових даних громадянина й стану його здоров’я. Лише потім, якщо він відповідатиме усім необхідним якостям, його можуть призвати до війська.
«Не може бути такого, що громадянину на вулиці вручають повістку, якою вже відправляють у військову частину. Її він може отримати лише після проходження медичної комісії та відсутності підстав відстрочення чи звільнення від мобілізації», — запевнив Роман Горбач.
Він переконує, повістка не може використовуватися як покарання. Для цього є суди, які притягують правопорушників до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Однак під час встановлення особи громадянина, який, наприклад, порушив правила дорожнього руху, його можуть направити у центр комплектування для уточнення облікових даних, якщо він цього не робив раніше.
Хто і де може видавати повістки — досить спірне питання
Він пояснив, що повістку про виклик військовозобов’язаного не обов’язково повинен заповнювати керівник територіального центру комплектування. Їх можуть підписати й інші посадовці. Наприклад, сільські голови. Однак для цього начальник територіального центру має спершу видати відповідне розпорядження з прізвищами військовозобов’язаних і термінами їх прибуття. Крім того, повістку можуть вручити у будь-якому місці, де це не заборонено законодавством, тобто — навіть на пляжу.
Юристи Безоплатної правової допомоги підтверджують, що чинне законодавство чітко не визначає, де саме має відбуватися вручення повісток. А тому це можна робити на вулиці, блокпостах, за місцем проживання. Основна умова — встановлення особи, якій вручається така повістка, на основі паспорта чи посвідчення водія. До речі, в умовах воєнного стану усі люди повинні мати при собі документи, які посвідчують їх особу.
Адвокат юридичної компанії «Міллер» Юрій Мельник в коментарі виданню «Громадське телебачення» висловив дещо іншу думку. За його словами, на вулиці вручати повістку законно, а ось виписувати — ні. Проблема полягає в тому, що чинне законодавство не визначає, де саме можна вручати повістки. Тож представники Збройних Сил вважають, що можуть робити це у будь-якому місці. Щобільше, затверджена форма повістки передбачає, що її повинен виписати на конкретну особу керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати).
«Повістки мають виписуватися на конкретну особу саме в центрі комплектування. Усі ці проштамповані повістки, зупинка людей для перевірки документів, вписування прізвища на місці та спроби вручити повістку цій особі — такі дії фактично є незаконними. Їх можна вважати підробленням документів та викликати поліцію. Правоохоронці повинні зафіксувати факт звернення та незаконні дії, взяти пояснення. Надалі така зафіксована заява та пояснення можуть слугувати доказом під час оскарження вручення повістки», — зазначив Юрій Мельник.
Потрібні певні спеціальності: як формуються мобілізаційні плани
Нині призов військовозобов’язаних і резервістів відбувається проходить в обсягах, визначених мобілізаційними планами. Оскільки триває війна вони поки що засекречені. Роман Горбач лише зазначає, що їх метою не є набрати у Збройні Сили якомога більше чоловіків. Вони повинні мати необхідні військові спеціальності.
«Саме завдяки військовому обліку ми маємо інформацією, де і скільки перебуває громадян з певними військовими спеціальностями. Тож, як правило, військові частини комплектуються за територіальним принципом. Однак, якщо у регіоні не вистачає певним спеціалістів, вони можуть залучатися з інших. Відповідно нині у західних областях громадян більше, то і мобілізаційні плани у них більші», — зазначив Роман Горбач.
Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр додала, що найперше бойові військові частин комплектують резервістами, колишніми учасниками АТО й ООС з поступовим нарощуванням кількості людей, які раніше служили у війську, та військовозобов’язаних.
Що робити, якщо на передову відправили без підготовки
Мобілізованих, які не проходили військової служби, направляють до навчальних центрів. Через масштабну війну підготовка рядового й сержантського складу проводиться за скороченими термінами, але без зниження якості навчання. Це триває від 7 до 20 діб в залежності від складності спеціальності. Лише потім ними комплектують бойові підрозділи.
«Втім, якщо вас без навичок володіння зброєю та підготовки направили на передній край, повідомте про це на телефони гарячої лінії. Для того, щоб оперативно розібратись і вжити заходів потрібно назвати ПІБ мобілізованої особи та номер військової частини, в яку направили. Номери гарячої лінії Міністерства оборони: 0-800-500-410, 0-800-500-442 та 044-454-44-99», — розповіла Ганна Маляр.
Хто не підлягає мобілізації
За інформацією Міноборони, призову на військову службу під час мобілізації не підлягають такі категорії громадян:
1) заброньовані на період мобілізації й на воєнний час державними органами влади й іншими державними організаціями, органами місцевого самоврядування, за установами, підприємствами та організаціями;
2) визнані медкомісією тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров’я (до шести місяців з необхідністю проходження повторної комісії);
3) чоловіки та жінки, на утримуванні яких перебуває троє і більше дітей до 18 років (можуть бути призвані на військову службу лише у разі їхньої згоди й тільки за місцем проживання);
4) чоловіки та жінки, які одні виховують дитину/дітей віком до 18 років (можуть бути призвані на військову службу лише у разі їхньої згоди й тільки за місцем проживання);
5) чоловіки та жінки, які виховують дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;
6) чоловіки та жінки, на утримуванні яких перебуває дитина з інвалідністю (з видами порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження);
7) чоловіки та жінки, які виховують повнолітню (18-23 років) дитину, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
8) чоловіки та жінки, які є опікунами, усиновителями, прийомними батьками, піклувальниками, батьками-вихователями й утримують дітей-сиріт і тих дітей, які були позбавлені батьківського піклування (віком до 18 років);
9) ті, хто постійно доглядає за особами, які потребують піклування (якщо немає інших громадян, які можуть взяти на себе цей догляд);
10) народні депутати й працівники певних органів, наприклад, Національної поліції.
«Адмінка» чи «кримінал»: якою є відповідальність за ухилення від обліку й від мобілізації
За інформацією Української Гельсінської спілки з прав людини, нині за порушення законодавства про військовий облік передбачена адміністративна відповідальність. Якщо військовозобов’язаний не став на облік у територіальному центрі комплектування за своїм поточним місцем проживання, його можуть оштрафувати. Його розмір становить до 1 тисячі 700 гривень.
Якщо ж він відсутній у відповідному реєстрі, його можуть попередити про необхідність стати на облік. Ігнорування такого попередження загрожуватиме вже кримінальною відповідальністю. Так, частина 1 статті 337 Кримінального кодексу України за такі дії передбачає накладення 8 тисяч 500 гривень штрафу або призначення до одного року виправдних робіт.
За ухилення від мобілізації теж може бути або адміністративна, або кримінальна відповідальність. До першої притягнуть людину, яка отримала повістку, але не з’явилася до територіального центру комплектування. За це їй доведеться сплатити до 5 тисяч 100 гривень штрафу. Однак ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів — це вже «кримінал» і крається суворіше. А саме: до 11 тисяч 900 гривень штрафу або до двох років виправних робіт.
Читайте також: На Хмельниччині заборонено на автотранспорті в’їжджати у ліси