Вранці того дня біля обласного управління МВС зібралося близько сотні дітлахів віком від трьох до чотирнадцяти років. Міліціонери вирішили познайомити дітей зі своєю роботою.
Найбільше малечу зацікавила виставка зброї. Ще б пак, ну де ще можна було потримати автомат, чи заглянути у приціл справжньої снайперської гвинтівки. Час від часу було чути лише захоплені вигуки.
За хвилину малеча вже намагалася витягнути з пістолета магазин, або від'єднати від гвинтівки оптичний приціл. Біля іншого столу з викладеною екіпіровкою також зібрався чималий натовп. Тут діти міряли шоломи, бронежилети. А білявий хлопчина років трьох навіть умудрився одягти протигаз. Через скло лише моргали задоволені сірі оченята.
Справжнє зацікавлення виникло у тирі. Міліціонер зробив п'ять пострілів. Аби не оглушило, діти одягнули навушники. А кому не вистачило, просто заткнули вуха долоньками. Згодом автобусами дітей відвезли на автодром у МРЕО. Тут малеча мала змогу посидіти на міліцейських байках, або ввімкнути сирину в автомобілях ДАІ. А наприкінці спецназівці показали захоплення автомобіля.
З не меншим захопленням діти спостерігали за штурмом двоповерхівки. Коли все скінчилося, і умовних терористів посадили в авто, дітлахи одразу кинулися збирати ще теплі від пострілів гільзи.
«А мені все сподобалося, - каже 6-річний Артур Плаксін. - І як бігали, і як стріляли. Єдине, що не подобається, коли тато ночами ходить на роботу».
Діти міліціонерів познайомилися з професією батьків
Малеча тримала зброю, і одягала спорядження спецназівця