Героїв, полеглих на російсько-українській війні в останню дорогу проводжали у громадах Хмельниччини. Учора, 10 липня, в Ямпільській громаді на Білогірщині прощалися з Святославом Коломійцем, на Деражнянщині – з Володимиром Тучинським, у Красилові в останню дорогу провели Андрія Главацького, у Славуті – Віталія Мельниченка, до Волочиська «на щиті» повернувся Дмитро Бойко…
Ямпільська громада зустріла та провела в останню земну дорогу воїна-захисника Святослава Володимировича Коломійця, який загинув 6 липня 2024 року поблизу населеного пункту Північне Бахмутського району Донецької області.
Як розповідають у громаді, старший солдат Святослав Коломієць був призваний на військову службу у липні 2022 року як стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового батальйону.
«У пам'яті рідних, близьких та односельчан Святослав назавжди залишиться скромним, щирим, добрим та веселим. У пам'яті побратимів – мужнім воїном, справжнім патріотом, вірним і справедливим товаришем, готовим будь-якої миті прийти на допомогу», - згадують захисника у громаді.
21 червня Святослав відсвяткував свій 41-й день народження. Тепер йому навічно 41…
«На жаль, біда у родину прийшла не одна. Серце Володимира, батька Героя, не витримало страшної звістки. Він помер сьогодні вранці, так і не попрощавшись з сином… Батька і сина поховали поряд, на кладовищі у рідному селі Дідківці», - повідомляють в громаді.
Ямпільська громада зустріла та провела в останню земну дорогу воїна-захисника Святослава Коломійця. Фото: за сторінки Ямпільської громади у фейсбуці
У Вовковинецькій громаді в селі Згарок, що на Деражнянщині прощалися з Героєм - головним сержантом Володимиром Володимировичем Тучинським.
«Всього лиш 38 років відвела йому доля, які він прожив гідно. Був люблячим чоловіком, турботливим батьком, сином, чуйною та порядною людиною, патріотом, до останньої хвилини був відданий обов'язку», - розповідають про Героя у громаді.
Під час бойового завдання поблизу населеного пункту Новопіль, що на Донеччині, захисник отримав важкі поранення. 5 липня 2024 року від отриманих поранень помер…
У Вовковинецькій громаді в селі Згарок прощалися з Героєм - головним сержантом Володимиром Тучинським. Фото: зі сторінки Вовковинецької громади у фейсбуці
Красилівська громада 10 липня провела в останню дорогу солдата Андрія Главацького, навідника штурмової роти.
Як повідомляють у громаді, Андрій Главацький загинув 4 липня в районі населеного пункту Вовчанськ Харківської області. Загинув в бою, до останнього свого подиху був вірним військовій присязі та мужньо і безстрашно боронив рідну землю.
Герою назавжди залишиться 44….
З усіма військовими почестями поховали воїна на Алеї слави місцевого кладовища.
У Красилові провели в останню дорогу солдата Андрія Главацького. Фото: Красилівської міської ради
Славутчани провели в останню земну дорогу захисника України Віталія Мельниченка.
Як повідомляють у виконавчому комітеті Славутської міської ради, народився Віталій 7 листопада 1971 року в селищі міського типу Ківшарівка Куп'янського р-ну Харківської області. Навчався в Куп'янському медичному училищі за спеціальністю «фельдшер». Свого часу працював на Куп'янській митниці.
З початком повномасштабного вторгнення окупантів родина Віталія переїхала до міста Славута. У липні 2023 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу в єгерському батальйоні однієї з військових частин на посаді старшого телефоніста відділення зв'язку. За сумлінне виконання службових обов'язків нагороджувався Почесною грамотою командування.
«Виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, старший сержант Мельниченко Віталій Миколайович загинув 3 липня 2024 року внаслідок мінно-вибухової травми в районі населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області. У Героя залишилися дружина та син...», - повідомляють в Славутській міській раді.
Славутчани провели в останню земну дорогу захисника України Віталія Мельниченка. Фото: виконавчого комітету Славутської міської ради
Волочиська громада прощалася з Дмитром Олександровичем Бойком, 32-річним старшим солдатом, який загинув 4 липня 2024 року на Донецькому напрямку.
Як повідомляють у Волочиській міській раді, Дмитро народився 24 вересня 1992 року. Він навчався у Волочиському НВК, а потім здобув спеціальність столяра, будівельника і тесляра у Волочиському ПТУ.
У 2010 році він одружився, у 2011 році родині народився син Денис.
«Дмитро присвятив своє життя родині та роботі. Він працював у ТОВ «Агробізнес», проходив строкову службу в Українській армії з 2015 по 2016 рік, працював за кордоном, а в 2018 році у родині народилася дочка Даринка. У 2020 році він повернувся на роботу в ТОВ «Агробізнес». Життя було щасливим і спокійним, поки не почалася війна…», - розповідають про Героя у громаді.
З 6 квітня 2022 року Дмитра став на захист України.
«Дмитро був відважним воїном, який боровся за справедливість і правду. Він був доброю, щирою людиною, душею компанії. Його пам'ятатимуть як щирого, відповідального, працьовитого, завжди готового допомогти та підтримати. Таким його запам'ятають рідні, близькі та побратими…», - кажуть у громаді.
Волочиська громада прощалася з Дмитром Бойком. Фото: Волочиської міської ради
Вічна шана полеглим захисникам…