У чотирьох громадах Хмельниччини провели в останню дорогу полеглих захисників

9 липня стало скорботним днем у кількох громадах Хмельниччини: в останню земну дорогу проводжали воїнів, які захищали Україну від російських окупантів. У Шепетівці прощалися з Олександром Марчуком, в Нетішині – з Віктором Гіричем, на Чемеровеччині проводжали В'ячеслава Бучківського, на Деражнянщині – Віталія Костюка…

«На щиті» до Шепетівки 9 липня повернувся Герой Олександр Васильович Марчук, молодший сержант, командир кулеметного відділення стрілецької роти, мужній захисник, який ціною власного життя боронив країну від ворога.

Як повідомляють в Шепетівській міській раді, народився Олександр Марчук 11 липня 1971 року в селі Водички Білогірського району. Після одруження перебрався до Шепетівки. Працював багато, бо був майстром на всі руки, усе вмів, усе знав, як зробити до ладу і водночас був незамінним помічником в домашньому господарстві.

«Він радів кожній здійсненій мрії дітей. Здавалося все йшло за планом: робота, сім'я, діти стали «на ноги», будують майбутнє... Здавалося б жити і радіти... якби не 24 лютого 2022 року. Вже 25 лютого 2022 року о 8 годині ранку Олександр Васильович стояв з речами біля військкомату і був призначений в роту охорони Шепетівського ТЦК, де і отримав позивний «Блютуз», - розповідають про захисника в міській раді.

Його бригада два місяці тримала оборону аеропорту в Жулянах. А потім, зразу ж, коли потрібно було замінити захисників у Пісках Донецької області, не роздумуючи, один з перших пішов на передову. Родині нічого не сказав, тільки потім натякнув про Піски, згодом - оборона Ізюма. В Балаклеї отримав поранення, лікувався в госпіталі та повернувся в стрій. Друге поранення, підлікувався і знову - на нуль.

«На щиті» до Шепетівки 9 липня повернувся Герой Олександр Марчук. Фото: Шепетівської міської ради

За період служби захисника неодноразово відзначали державними та відомчими нагородами. Зокрема медалями «Хрест доблесті», «Захисник Рідної Землі», нагрудний знак «Ветеран війни».

«Він мріяв про відпустку, зібратися усією сім'єю, розрізати великого солодкого кавуна і скуштувати холодного морозива. Мріяв... «Я йду на завдання, мене не буде на зв'язку, не хвилюйтесь», - сповістив Саша родину. На жаль, на зв'язок він так і не вийшов…», - кажуть в міській раді.

…Олександр Марчук загинув 2 липня 2024 року при виконанні бойового завдання…

Нетішинська громада прощалася з Героєм – 25-річним нетішинцем, солдатом-гранатометником Віктором Гіричем. Як повідомляють в Нетішинській міській раді, він загинув від рашистської кулі в бою за Україну 4 липня в Спірному Бахмутського району Донецької області.

«Після закінчення школи Віктор навчався у Нетішинському професійному ліцеї на автослюсаря. З 2017 року працював монтером колій на дільниці залізничного транспорту транспортного цеху Хмельницької АЕС. Після строкової служби в 2020 році підписав контракт зі Збройними Силами України… Він вірою і правдою боровся з окупантом за нашу Україну, за її незалежність, за життя та майбутнє кожного українця… Тепер захищатиме нас з небес…», - розповідають про Героя в міській раді.

Олександр Марчук загинув 2 липня 2024 року при виконанні бойового завдання… Фото: виконавчого комітету Нетішинської міської ради

«На щиті» 9 липня повернувся до рідної оселі в село Летаву, що на Чемеровеччині, Герой В'ячеслав Іванович Бучківський, 1983 року народження.

Як повідомляють в Чемеровецькій селищній раді, В'ячеслав Іванович з 25 липня 2023 року вважався безвісти зниклим. Майже рік сім'я сподівалася, що він знайдеться. Проте стало відомо, що під час виконання бойового завдання у Запорізькій області Бучківський В'ячеслав Іванович загинув…

«У рідному селі його знають як спокійного, доброзичливого чоловіка. Після закінчення Летавськоі школи захисник навчався в Борщівському агротехнічному коледжі. З 2003 року проходив строкову військову службу, після якої повертається у село, де починає працювати в СВК «Летава» помічником машиніста на зернотоку. Останнім місцем роботи був Хмельницький, посада - начальник охоронної служби. В'ячеслав Бучківський був мобілізований до лав ЗСУ в липні 2022 року», - розповідають про Героя в селищній раді.

Вдома у захисника залишилися дружина та двоє дітей, батько та мама.

«На щиті» повернувся до рідної оселі в село Летаву, що на Чемеровеччині, В'ячеслав Бучківський. Фото: з фейсбук-сторінки Чемеровецької селищної ради

У Вовковинецькій громаді, що на Деражнянщині, прощалися з Героєм-азовцем Віталієм Юрійовичем Костюком. Як повідомляють у громаді, захисник отримав надважке поранення під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ямпіль, що на Донеччині. 5 липня 2024 року серце мужнього захисника перестало битися...

«Сміливий, щирий, 22-річний Віталій з перших днів повномасштабного вторгнення російських загарбників був відданий обов'язку, боронив Україну на найскладніших напрямках», - згадують захисника у громаді.

Поховали Віталія Костюка у рідних Вовковинцях…

Вічна шана полеглим Героям…

У Вовковинецькій громаді, що на Деражнянщині, прощалися з Героєм-азовцем Віталієм Костюком. Фото: зі сторінки Вовковинецької громади у фейсбуці

Вічна шана полеглим Героям…