Подружжя із Требухівець, стали першою патронатною сім'єю у Меджибізькій тергромаді. Такий статус вони отримали 12 липня після підписання відповідного договору із виконавчими органами місцевої ради. Перед цим пройшли підготовчі курси, розповів сайту «Є» очільник Меджибізької громади Олександр Ткач.
За його словами, патронатна родина – це «швидка допомога» для дітей, коли та чи інша родина потрапляє у складні життєві обставини. Доки біологічні батьки або інші законні представники дитини долають складнощі, патронатна родина дає цій дитині тимчасовий прихисток, доглядає її та виховує. Законодавство передбачає, що термін перебування дитини у патронатній родині, становить до 90 діб, в окремих випадках – до 6 місяців. Передбачені й виплати за патронат.
«Діти у патронатній родині у домашній обстановці живуть, харчуються, навчаються. Дитина не відчуває такого стресу, як, до прикладу, тоді, коли потрапляє в дитячий будинок. Адже все як у звичайній родині», - зазначив очільник громади.
У Меджибізькій громаді це перша родина, яка висловила бажання стати патронатними вихователями.
«Це подружжя патріотів: не на папері, а на ділі. Коли до нас у громаду приїхала велика кількість внутрішньо переміщених осіб, вони постійно приймали їх. Безоплатно. Дуже багато допомагають військовим. І, видно, залишилося у їхньому широкому серці ще місце для того, щоб стати патронатними вихователями», - каже Олександр Ткач.
Варто зазначити, що перша патронатна родина у Хмельницькій області з'явилася у 2021 році. Нею стало подружжя Сторожуків із села Голосків, що на Кам'янеччині. Згодом договір про патронат підписали ще дві родини із Кам'янеччини.
У травні цього року регіональна координаторка міжнародної благодійної організації "Партнерство кожній дитині" в області Лілія Варгата зазначала, що дві патронатні сім'ї перебувають на етапі створення, вісім - розпочали навчання.
Вже пройшли відповідні курси у рамках проєкту й взяли цьогоріч у лютому першу дитину під патронат Валентина Бендюжко й Олександр Гнатюк з Городоцької тергромади.
Історія патронатної родини Валентини Бендюжко та Олександра Гнатюка з Городоччини
Валентина Бендюжко очолює інклюзивно-ресурсний центр на Поділлі. Її чоловік Олександр Гнатюк брав участь в АТО, де отримав поранення. Подружжя зізнається, що давно задумувалися про усиновлення дитини, оскільки Олександр свого часу також виховувався в інтернаті.
За деякий час після звільнення чоловіка зі служби сім'я повернулась до теми усиновлення. Аж тут Валентина потрапила на тренінг із патронату від Партнерства «Кожній дитині». Після цього подружжя вирішило, що створять патронатну сім'ю.
«Поєднувати патронат і роботу не можна, тож вони незвично підійшли до цього питання. Патронатним вихователем став чоловік. А жінка — добровільною помічницею. Так вона займається двома улюбленими справами: надалі очолює інклюзивно-ресурсний центр та допомагає дітям у скруті, беручи їх у тимчасову родину», - розповідають у Координаційному центрі з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.
Валентина Бендюжко та Олександр Гнатюк прийняли під патронат двоє дітей. Фото: facebook.com/childcareukr
Родина пройшла навчання й у лютому цього року прийняла під патронат дівчинку. А у квітні — ще одну. Син Олександра, якого вони разом із Валентиною виховують, ходить із дівчатами до однієї школи і допомагає їм швидше адаптуватися.
«Спочатку ми думали: може, не на часі? Але ніхто не знає, як довго триватиме війна. А кількість дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, збільшується. Ми все обміркували, звернулися до служби у справах дітей», — розповідає жінка.
За її словами, труднощів у комунікації з дітьми не виникає. Адже вони відчули спокій та турботу в патронатній родині. Крім того, у разі потреби їхній сім'ї завжди допомагають фахівці служби у справах дітей.
Читайте також: У серпні чи у вересні: коли школярі Хмельницького сядуть за парти