У середмісті Хмельницького влаштували виставку фотографій «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі». 48 світлин та інформаційних блоків, присвячених незаконним затриманням та ув'язненням у Криму, презентували біля «Дитячого світу».
Їх виклали у форму кримськотатарського герба – тамги. Адже більшість злочинів проти цивільного населення у Криму стосуються саме кримських татар. Поруч – розклали намет, у якому містяни можуть написати листи політв'язням.
«Виставка присвячена до 10 років окупації Криму. За цей час журналісти і правозахисники задукоментували просто масу порушень прав людини, злочинів, стандартів міжнародного гуманітарного права проти цивільного населення. За інформацією представництва Президента України, зараз налічується 218 політичних в'язнів з Криму. Серед них - 133 представники кримськотатарського народу. Більшості загрожує тюремний строк за сфабрикованими справами за статтею про тероризм. До 19 років…», - наголошує правозахисниця та менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.
Експозицію виклали у формі кримськотатароського прапора - тамги. Фото: автора
Експозиція складається зі світлин місцевих громадянських журналістів, які ризикуючи своїм життям, фіксували події. На фотографіях зображені незаконні арешти кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища у сфабрикованих кримінальних справах, портрети політв'язнів та їхніх родичів.
«Це майже 150 квадратних метрів фотодоказів знущань російських окупантів з кримськотатарського народу», - зазначає Вікторія Нестеренко.
Громадянські журналісти, які робили ці світлини, вимушені зберігати анонімність заради власної безпеки. Фото: автора
На виставці презентовано 48 світли. Фото: автора
Історії політичного поневолення: Богдан Зіза та Рустем Гугурік
Олександра Баркова, сестра кримського політв'язня Богдана Зізи – художника та активіста – не бачила його понад два роки. Каже, Богдан ніколи не мирився із тим, що доводиться жити під прапором росії. Нині ж він перебуває у в'язниці. Чоловіка засудили до 15 років.
«За день до повномасштабного вторгнення він записав свій антивоєнний вірш на відео та опублікував його. 16 травня 2022 року Богдан вилив на двері та фасад будівлі Адміністрації міста Євпаторія жовто-синю фарбу та кинув «коктейль Молотова». Таким чином він хотів висловити свій протест проти російського вторгнення. Увечері того ж дня його затримали російські силовики. 3 18 травня 2022 року мій брат перебуває в ув'язненні. Його засудили за спротив і небажання жити в окупації. Рік тому, перебуваючи в ув'язненні він оголосив голодування. Під час голодування Богдана помістили в окрему камеру з жорсткішим наглядом, через це його стан здоров'я значно погіршився», - ділиться Олександра Баркова.
Олександра Баркова. Її брата засудили до 15 років позбавлення волі за українську позицію. Фото: автора
Рустем Гугурік вже два роки відбуває у виправній колонії за сфабриковану справу про нібито участь у військовому формуванні, якого ніколи не існувало. За цей час його стан здоров'я суттєво погіршився, каже дружина політв'язня Вікторія.
«27 березня 2022, мій чоловік Гугурік Рустем разом зі мною, 6-річною донькою та 82-річною мамою їхали у Крим у зв'язку зі складною продовольчою проблемою, яка склалася у Генічеському районі після вторгнення. Тоді його затримали на КПП "Чонгар". Після 58 годин утримання на КПП Рустема вивезли в Управління ФСБ м. Сімферополь. 25 жовтня 2022 року Київський районний суд м. Сімферополя засудив мого чоловіка до 8 років 6 місяців позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму за звинуваченням в участі у збройному формуванні імені Номана Челебіджихана. При цьому Рустем ніякого відношення до цих звинувачень не має і в ході слідства свою вину не визнав. Після тривалого утримання під вартою, стан здоров'я Рустема значно погіршився. Чоловіка постійно етапують з одного місця в інше. 3 квітня 2024 року він перебуває у виправній колонії, яка знаходиться в Бурятії», - розповідає вона.
Чоловіка Вікторії Гугурік засудили до 8 років 6 місяців позбавлення волі. Фото: автора
Правозахисниця Вікторія Нестеренко звертає увагу на те, що за останні 5 років практично не відбувалося обміну політв'язнів, тим часом випадків незаконного утримання людей у неволі більшає.
«Наріман Джелял – це перша людина, яку звільнили вперше за останні 5 років. З початку повномасштабного вторгнення росія навідріз відмовлялася звільнити когось із кримських татар. До цього останнє звільнення політв'язнів з Криму було у 2019 році. Наразі окупанти почали ще більш активно фабрикувати справи проти цивільних людей. При цьому до них не підпускають ні рідних, ні адвокатів. Ці жертви насильницьких зникнень системно зазнають нелюдського ставлення в кримських, і не тільки, СІЗО».
Читайте також: Подільські прикраси зі скам'янілостей силурійського періоду експонують у Кам'янці-Подільському