Щороку 29 серпня українці вшановують особливу дату — День пам'яті захисників України. За весь час війни тисячі хоробрих Героїв і героїнь нашої держави поклали свої життя за незалежність України.
День пам'яті захисників України затвердили у 2019 році. Дата була обрана не випадково. Саме 29 серпня 2014 року відбулася трагедія Іловайський котел.
Як зазначають в Інституті Національної пам'яті, це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам'яті, шані і вдячності.
"Цей День пам'яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов'язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам'ятного дня 29 серпня став соняшник", - зазначають в Інституті національної пам'яті.
За даними Книги пам'яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.
Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат.
"Цього року, поки триває війна до Перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам'яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам'ять про них була живою", - кажуть в Інституті національної пам'яті.
Тож 29 серпня ми згадуємо не лише тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а й десятки тисяч полеглих захисників і захисниць України в сучасній російсько-українській війні від 2014 року.
За рекомендаціями Інституту національної пам'яті, прший урок навчального року цьогоріч у школах присвятять саме захисникам України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Нагадаємо, 29 серпня 2014 року, під час виходу з Іловайського котла, так званим «Зеленим коридором», загинуло й троє жителів Хмельницької області:
Бійця 8-го полку спецпризначення поховали ще 1 жовтня, а рідні продовжували пошуки. Фото: з архіву сім'ї Андріюк
Євген Андріюк був бійцем 8-го окремого полку спеціального призначення. Військовий зник безвісти 29 серпня при спробі прорватися до українських військових. Тоді 21-річний хмельничанин відправив смс-повідомлення рідним з текстом: «Будемо прориватися до своїх».
Спочатку рідним сказали, що Євгена полонили російські військові, згодом стало відомо, що він загинув, потрапивши під артилерійський обстріл під Іловайськом. З'ясувати обставини допомогли результати тесту ДНК. Запорізькі експерти ідентифікували тіло розвідника у квітні 2015 року. Як виявилося, хлопець був похований як невідомий боєць у Запоріжжі. Його тіло перевезли до Хмельницького 24 квітня 2015 року.
У Хмельницькому з бійцем 8-го окремого полку спеціального призначення Євгеном Андріюком прощалися на майдані Незалежності. Провести його в останню путь прийшли побратими, представники влади, небайдужі хмельничани.
“Євген був молодим, веселим і життєрадісним хлопцем. Служив у нас за контрактом впродовж трьох років. Це була дуже позитивна і завжди усміхнена людина. Усі накази і розпорядження виконував, одним із перших поїхав у зону АТО, - розповідав сайту "Є" тодішній начальник штабу другого загону 8 окремого полку спецпризначення майор Євген Ковальчук. - Наприкінці серпня Євген Андріюк героїчно загинув на полі бою під час спроби вирватися з-під Іловайська”.
Андрію Журавленку посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам'янця-Подільського». Фото: з архіву
Андрій Журавленко з Кам'янця-Подільському був розвідником з добровольчого батальйону «Донбас». 40-річний боєць загинув під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла.
Як повідомляється у Книзі пам'яті полеглих за Україну, він був у кабіні пожежної машини, яка рухалась в автоколоні батальйону «Донбас» з села Многопілля до села Червоносільське. На околиці пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 і отримала пряме попадання. 3-го вересня тіло Андрія разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами.
Вшанування Андрія Журавленка у його рідному місті розпочалося 11 вересня після обіду й тривало до наступного дня в Будинку офіцерів. Військовий був похований 12 вересня 2014 року на Алеї Слави в Кам'янці-Подільському.
У полеглого правоохоронця залишилися дружина та син. Фото: mvs.gov.ua
Майор міліції Олександр Співачук був одним з перших добровольців, які вирушили відстоювати цілісність нашої держави на Сході країни. 32-річний чоловік, який раніше працював слідчим в обласному управлінні міліції, вступив до лав батальйону «Миротворець» у перші дні його створення.
Зв‘язок з Олександром перервався після фатального бою під Іловайськом Донецької області 28 серпня 2014 року. Майже півроку Олександра шукали, як безвісти зниклого. Його фотографії розповсюджувалися у соціальних мережах, колеги-правоохоронці збирали інформацію з усіх можливих джерел. Лише у результаті співставлення аналізів ДНК вдалося з'ясувати, що Олександр Співачук загинув і похований, як невідомий захисник, на одному з кладовищ Дніпропетровська.
25 січня 2015 року Олександра Співачука перепоховали у рідному місті. Сотні працівників міліції та хмельничан прийшли до управління МВС України в Хмельницькій області, щоб віддати останню шану загиблому правоохоронцю.