Російська пропаганда продовжує вводити в оману фейками населення країн, які допомагають Україні. В цей час Україна схиляє партнерів активніше просувати медіаграмотність.
Черговий фейк про біолабораторії
У проросійському молдовському телеграм-каналі пишуть, що нібито, Україна це «полігон не лише для конвенційного, інтелектуального та безпілотного озброєння». Поранених українських військових нібито також перевозять до Європи як біоматеріал для вивчення наслідків впливу сучасних озброєнь на людину та для випробувань нових типів вірусів і бактерій, стійкіших до впливу антибіотиків. Повідомляючи це, пропагандисти частково посилаються на матеріал британського видання The Times.
Подібний фейк просувається в рамках тези про існування біолабораторій в Україні.
Як пише “Детектор медіа”, насправді пропагандисти зманіпулювали статтею газети The Times з назвою: «Українська війна висвітлює мутовані супербактерії, які можуть протистояти антибіотикам». У тексті розповідають про випадок українського солдата, якому в лікарні Святого Георгія в Лондоні ампутували ногу через те, що антибіотики не могли вилікувати його інфекцію, адже бактерії виявилися стійкими до всіх класів антибіотиків. Однак заяви пропагандистів, що військовослужбовців ЗСУ транспортують до Європи для випробувань нових типів вірусів і бактерій є безпідставними.
Водночас The Times пише, що це не лише криза зон бойових дій і далеких земель. У 2022 році в Англії понад 58 000 людей заразилися інфекцією, стійкою до антибіотиків, що на 4% більше, ніж роком раніше. Ба більше, щорічно у Великій Британії від таких інфекцій помирає майже 8000 людей.
Фейковий сюжет
Проросійські телеграм-канали поширюють сюжет, начебто створений телеканалом Euronews, про українського художника, який буцімто ампутував собі кінцівку «на знак солідарності» з військовими ЗСУ, щоб зібрати один мільйон євро для армії.
Як зазначає “Центр протидії дезінформації”, насправді такого сюжету на офіційних ресурсах телеканалу не існує. Пропагандисти використали ім'я відомого медіа для підвищення довіри до фейку. Крім того, у сюжеті не показують обличчя «головного героя», а пошукова система не ідентифікує такого українського художника.
Раніше російські фейкороби поширювали брехливий сюжет від імені BBC про те, що троє українських бізнесменів пожертвували 8 млн доларів на передвиборчу кампанію кандидата в президенти США Дональда Трампа.
Російські клони відомих медіа
У поданому ФБР до суду США документі щодо спроб втручання у вибори президента йдеться про те, що росіяни створили дзеркала щонайменше 14 європейських медіа. Серед цих медіа німецькі Der Spiegel, Bild, T-Online, Die Welt, Frankfurter Allgemeine Zeitung та Sddeutsche Zeitung; французькі Le Monde та Le Parisien; британські Daily Mail, Reuters; італійська La Repubblica, «Українська правда»; литовське Delfi.
Як розповідає Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, також фейкові сторінки були створені для деяких близькосхідних ЗМІ, а усі їхні домени реєструвалися через американські компанії. Оплата реєстрації сайтів-клонів проводилася через криптовалюту з кількох гаманців, повідомляє литовське видання Delfi.
Гаманці пов'язані з людиною, яка під час реєстрації на криптобіржах використовувала російські документи і заходила туди з російської IP-адреси.
У доповіді вказується людина на ім'я Костянтин – ймовірно, йдеться про росіянина Костянтина Калашникова, який є штатним співробітником rt, проти якого США застосували санкції.
Що можна протидіяти пропаганді? Підвищення медіаграмотності населення.
Медіаграмотність як спосіб боротьби проти пропаганди
Медіаграмотність набуває ще більшої актуальності через зростання впливу інформаційних технологій (в тому числі ШІ) та соціальних медіа мереж. Для України ця тема є надзвичайно важливою через триваючу гібридну війну з боку росії. Росіяни активно використовують медіа для поширення дезінформації та пропаганди, намагаючись маніпулювати громадською думкою, дискредитувати українські державні інституції, дизорієнтувати стосовно ситуації на фронті та залякати населення, розколоти суспільство через вигадані суперечки та різноманітні наративи дезінформації та знизити міжнародну підтримку України, пише видання “Стоп Фейк”.
Згідно з даними Debunk Disinformation analysis center, кремль витратив 1,9 мільярда доларів на російську пропаганду у 2023 році. Res Publica – Центр громадянської стійкості виявив, що витрати на російські державні ЗМІ зросли втричі порівняно з 2021 роком. І більшість зусиль Росії спрямовані на російську та, безумовно, українську аудиторію.
Українці так і мешканці інших країн повинні навчитися відрізняти правдиву інформацію від фейкової, дотримуватись основ кібербезпеки та мати доступ до достовірних джерел. Це є важливими аспектами захисту національної безпеки.
Для успішної протидії пропаганді та дезінформації необхідно підвищувати рівень медіаграмотності населення, налагоджувати співпрацю з міжнародними партнерами, розробляти нові технологічні рішення, ефективно використовувати законодавче регулювання медіа та обмежувати поширення фейків через соціальні мережі. Протидія російській інформаційній агресії вимагає координації на всіх рівнях: від індивідуальних зусиль громадян, залучення експертних організацій з протидії дезінформації та медіа – для розширення охоплення до міжнародної співпраці – для виходу на медіа простір країн Європи й далі.
Один з прикладів контенту
Одним із прикладів такої взаємодії є Всеохопна інформаційно-просвітницька кампанія з протидії дезінформації, яка тривала з червня 2023 року по серпень 2024 року.
Завдяки такій багатопрофільній співпраці було створено 32 формати медіапродуктів для телебачення, радіо та цифрових платформ, які включили 510 унікальних одиниць контенту: інформаційні серіали, документальні фільми, освітні відео та мультфільми, навчальні курси з медіаграмотності та кібербезпеки, а також міжнародна онлайн-конференція з медіаграмотності.
Основною аудиторією була Україна та російськомовне населення (через UATV/ телеканал FREEДOM), а також частина міжнародної аудиторії з фокусом на країни ЄС.
“Ця кампанія є прикладом успішної колаборації між державними установами, громадськими організаціями та міжнародними партнерами у боротьбі з дезінформацією. Вона продемонструвала, що лише об'єднавши зусилля на всіх рівнях, ми можемо ефективно протидіяти інформаційній агресії, яка спрямована на підрив нашої безпеки. Особливо важливо, що кампанія охопила різні аудиторії та створила умови для подальшого розвитку медіаграмотності серед населення, що є фундаментом для стійкості суспільства”, – коментує Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей.
За 13 місяців медійна кампанія досягла значних результатів: 224 мільйонів охоплення у digital; 67 мільйонів переглядів на digital ресурсах; 42 мільйонів охоплення на ТБ (сума унікальних глядачів в циклі передач).
За цей рік ми спостерігали зміну трендів у споживанні інформації на різних ресурсах, відзначили зростання використання ШІ для створення фейків та постійно адаптували свій контент до нових викликів, створених Росією. Ми зрозуміли, наскільки важлива швидкість у виробництві контенту — від освітніх матеріалів і документальних серіалів до саркастичних оглядів, адже обсяг інформації, кількість каналів комунікації та нових подій постійно зростають, і на це треба реагувати оперативно, щоб нові медійні продукти були актуальними”, – говорить Керівниця проєктного офісу соціально-медійних кампаній Smart Angel Дарина Куценко.