Тетяна Гончар разом з донькою мешкають у Кам’янці-Подільському. Протистояння цієї родини з владними структурами триває впродовж кількох років. У 2008 році місцевий суд за зверненням органів опіки і піклування виніс рішення відібрати у матері дитину. У липні того ж року апеляційний суд скасував це рішення. Служба у справах дітей Кам’янець-Подільської міськради повторно звернулася до прокуратури. Третього листопада минулого року Кам’янець-Подільський міський суд виніс рішення про відібрання дитини і влаштування її до державного інтернату. Мати подала апеляційну скаргу.
«Коли Регіні виповнилося чотири роки, я звернулася до міськради про допомогу, - розповідає 49-річна Тетяна Гончар. - Я хворіла, доглядала за дитиною. Мене відправили до служби у справах дітей. А там замість допомоги мене зацькували. Пішли комісія за комісією. Немає ліжка, немає столика. Неправильно виховую, погано годую, вона повна... І пішли перевірки, суди. Якось вдарила Регіну, бо зовсім мене не слухала. То міліція три місяці до мене ходила. А минулого року запізнилася забрати її зі школи. Приходжу, немає моєї дитини - відвели в інтернат. Дитина цілу ніч проплакала».
Родина мешкає на 13 квадратах
Тетяна Гончар мати-одиначка. Коли Регіні виповнилося чотири роки, її батько загинув в автокатастрофі. Нині жінка мешкає у старому будинку. За її словами, одну кімнату забрав її рідний брат. Хоч родич з сім’єю мешкає окремо, однак в кімнату заходити забороняє. Тож мати і донька живуть у кімнатці на 13 квадратних метрах. Є невеличка кухня, котра не опалюється.
«Я взагалі не знаю, чого влада хоче від цієї жінки, - каже Тетяна Хитрук. – Ми п’ять років живемо по-сусідству. Жінка не п’є. За донькою доглядає. Регінка, чистенька, вихована. Часто на вулиці грається з моїм Владиком. Кажуть, що вона товста. Та Регіна завжди була дівчинка нівроку. Вона найвища в класі. Але ж це не привід відбирати дитину у матері».
Тетяна Гончар 16 років пропрацювала водієм вантажівок. Відтоді як народила, на роботу не виходить. Доглядає дитину. Як мати-одиначка і малозабезпечена сім’я отримує 673 гривні. Одягом і продуктами харчування родині допомагає одна з релігійних громад міста.
«Влада лише створює проблеми»
«Я знаю цю сім’ю давно, - розповідає Володимир Балагур. – Жінка за дитиною доглядає, пере. Регіна школу відвідує. Мати старається, як може. Можливо, вона не в змозі дати дитині все. Цій родині люди помагають. А влада замість того, щоб допомогти, створює проблеми. А потім сама ж їх і вирішує. Хіба осиротити дитину – це вихід? Хіба в інтернаті їй буде краще, ніж з матір’ю?
Владні структури: школа, служба у справах дітей, лікарі, категорично проти, аби Регіна залишилася з матір’ю. У них своє бачення цієї проблеми.
«Дитина розвинена, але мати на неї має великий вплив. І не зовсім позитивний. Усе виховання зводиться до того, аби нагодувати дитину. Як мені відомо, мати у вчорашній борщ може накришити печиво. Живуть в антисанітарних умовах. Там купа непотрібних речей. Мати забороняє гуляти дитині на свіжому повітрі. Регіна агресивна. Б’є дітей. Обманює вчителів. Не охайна. У нас вона числиться як дитина з девіантною поведінкою. Мати веде споживацький спосіб життя, і привчає до цього доньку», - розповідає шкільний психолог Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи №1 Наталя Колиндзян.
«Не заберемо дитину, за рік буде пізно»
Начальник Кам’янець-Подільської служби у справах дітей переконаний: Регіну треба віддати в інтернат.
«Я розумію, - каже начальник служби у справах дітей Лілія Бевз, - що на перших порах дитині в інтернаті буде гірше ніж удома. Вона ж звикла до такого життя. Але все це на користь Регіни. Її мати веде паразитично-споживацький спосіб життя. І вчить цьому доньку. Не маю сумнівів: якщо Регіна залишиться з матір’ю, то матиме девіантну поведінку. У Тетяни Гончар сильні материнські інстинкти. Але жінка постійно перегодовує дитину. Вчить її битися. Я розумію, що у такий спосіб вона хоче захистити її. Але в результаті маємо агресивну поведінку і надлишкову вагу. Дитина не пристосована жити у соціумі. Ще рік-два, і вже буде запізно щось змінювати. Якось Тетяна Гончар побила Регіну. За це була засуджена до 150 годин громадських робіт».
Як пояснює посадовець, відбирання дитини не теж саме, що і позбавлення батьківських прав. При відібранні Регіну на рік помістять у інтернат. Якщо мати впродовж цього часу відвідуватиме доньку, то її повернуть до сім’ї. Якщо ні, порушуватимуть питання про позбавлення батьківських прав.
«На свій вік дитина має важити вдвічі менше»
Однією з причин того, що дитину хочуть відібрати у матері є ожиріння.
«Дитина з надлишковою вагою, - розповідає завідуюча відділенням Кам’янець-Подільської міської дитячої поліклініки Олександра Печенюк. – При зрості у 139 сантиметрів дівчинка важить 62 кілограми. А на свої 8 років мала б важити майже вдвічі менше. Від цього страждає печінка, і селезінка. Це патологічне ожиріння. Дитина потребує лікування в обласному медичному закладі. А мама думає: чим дитина більша, тим і краще».
Натомість загальний аналіз крові, і аналіз крові на глюкозу Регіни від 23 січня дають результати у межах норми.
«Я Регіну знаю з самого дитинства, - каже педіатр з 25-річним стажем Ольга Олексишина. – Живу неподалік, тож мама часто мене викликала до дитини. Знала Регіниного батька. Високий, з надлишковою вагою. І Регінка пішла у батька. Та вона народилася при зрості 54 сантиметри, і вагою 5100 грамів. Таня Гончар хворіє і живе впроголодь, а дитині намагається дати все краще».
Інтереси сім’ї Гончар безкоштовно захищає Олена Баблонюк. Правозахисник нагадує місцевій владі рекомендації комітету ООН з прав дитини, котрі були озвучені минулого року. Зокрема, в них тут сказано, що Україна має перестати зловживати позбавленням батьківських прав. Натомість допомагала у виховані дітей.
«Замість того, аби допомоги житлом і роботою, служба у справах дітей відбирає доньку. Але для цього немає жодних підстав. Тетяна Гончар не стоїть на обліку ні у нарколога, ні у психіатра. З поліклініки прийшла довідка, що ожиріння загрожує здоров’ю, і навіть життю дитини. І підпис одного лікаря. Подібна довідка має бути за підписом лікарської комісії. А скарги батьків однокласників Регіни на її поведінку, котрі були представлені в суді, без печаток, без вхідних номерів. Таке враження, що вони писалися водночас і в одному кабінеті. А твердження педагогічних працівників, що дитина агресивна, це лише підтвердження їх некомпетентності. Всі прагнуть поставити галочку, ніби робота виконується. Для чого забирати дитину з сім’ї? Для того, щоб через рік її усиновити в іншу. Де логіка? Найлегше відмахнутися від «проблемної» дитини. Але ніхто не озвучує того, що ця агресія може бути спровокованою», - розповідає правозахисник Олена Баблонюк».
У школі, де навчається Регіна, у молодших та середніх класах є кілька учнів з надлишковою вагою.
«Вони чомусь чіпляються тільки до нас. Мене хочуть забрати від мами. А я не хочу. Я її дуже люблю. У мене мама - найкраща в світі», - каже Регіна Гончар».
Днями у Хмельницькому відбудеться апеляційний суд. Газета бере на себе відповідальність поінформувати читачів про подальшу долю родини Гончар.