На запитання про те, чому герой гідний бути «обличчям» нашого журналу, небайдужий читач, який запропонував його кандидатуру, зазначив: «Нещодавно Олександр Бобровніков вперше в історії України став лауреатом літературної премії ім. О. Грибоєдова Спілки письменників Росії». (Премія у пам’ять Олександра Грибоєдова – одна з найдавніших і найпрестижніших у Росії. Її засновано ще у 1883 році Товариством російських драматичних письменників та оперних композиторів. Серед її володарів: Лев Толстой, Олександр Островський, Максим Горький…). Незважаючи на те, що це «нещодавно» сталося ще влітку минулого року, на подібну нагороду досі жоден українець не зазіхнув. Вручаючи її «…за особистий внесок у сучасну російську поезію», почесний голова Хмельницького обласного відділення Всеукраїнського Творчого Союзу «Конгрес Літераторів України» Володимир Касакович зауважує: «Всі мої сумніви щодо того, що, напевно, неможливо зробити нові відкриття в пісенній поезії, безслідно зникають... За творчістю Олександра Бобровнікова мені пощастило спостерігати більше 25 років. Приємно відзначити, що і сьогодні він залишається справжнім лицарем, романтиком, носієм високої духовності, музичної культури і поезії».
Проте, Олександр Бобровніков – не лише поет, як може здатися незнайомому з його творчістю читачеві. На його ім’я у пошуковій системі, Інтернет не втомлюється перераховувати: «композитор, сценарист, журналіст, продюсер, організатор пісенних конкурсів, автор чотирьох поетичних збірок і СD альбому авторських пісень…». Його пісні у виконанні юних талантів впродовж багатьох років здобували пальмові гілки у відомих телеконкурсах: «Фант-лото «Надія», «Зірки, на сцену!», «Пісня року», «Сторінками української естради»… І саме завдяки багаторічній роботі автора з молодими солістами у 2002 році Олександр Бобровніков видав альбом «Небеса Кохання». Проте, зупинятися на досягнутому, пасивно тішачись здобутками, митець не збирається. Окрім трьох уже виданих: «Зоряний вечір», «Магія кохання» і «Сповідь менестреля» – минулого року автор презентував нову російськомовну книгу пісенної поезії – «Сантії Душі».
Та не лише поетичну манеру написання, але і його голос впізнають шанувальники пана Бобровнікова. Багато років поспіль він є ведучим суботніх програм про цікавих особистостей і актуальні питання на радіо «Місто»: «Хмельничани і долі» й «Нотатки сьогодення».
«Більшість того, що ми бачимо по телебаченню і чуємо по радіо – це клоунада, – стверджує Олександр Володимирович. – Своєю творчістю я намагаюся довести, що світ має бути іншим».
«Із Сашею ми знайомі давно, хоча і не дуже близько, – каже журналіст, завідувачка відділу обласного радіо Хмельницької телерадіокомпанії «Поділля-центр» Галина Аріон. – Знаю його насамперед як талановитого музиканта, автора багатьох дуже і дуже непоганих пісень. Як журналіст, він також людина обдарована, має свій погляд на усім начебто знайомі речі, його програми на ТРК «Місто» завжди цікаві, а про людей він розповідає із непідробною зацікавленістю, знає їх чимало, і для кожного знаходить слова від душі. Це я слухаю, коли трапляється така нагода. Поважаю Сашка як людину творчу, але дуже скромну. Ніде себе не «вип’ячує», а чесно робить свою справу. Таких би журналістів побільше!».
Не так давно до вже згаданого переліку додалося ще одне звання – кіношник. «Я прийшов до вас не з порожніми руками, – аби не бути голослівним, каже Олександр Володимирович. – У моїй теці унікальна річ – прокатне посвідчення «Держкіно України» на фільм «Небеса кохання». Це англомовний пісенний фільм з україномовними субтитрами. Він створений у 2009 році, але посвідчення видали лише зараз. Взагалі-то я не планував творити кіно, це була мультимедійна підтримка мого концерту. Проте, коли відзняли ролик, виявилося, що дуже багато чудового матеріалу: Карпати, зима… Я показав це друзям, і вони сказали: «Класно!». Директор обласної фірми «Кіновідеопрокат» Василь Піддубняк, переглянувши, вигукнув: «Так це ж кіно! Підготуй документи, ми відішлемо його у Київ!». Найближчим часом плануємо налагодити демонстрацію фільму «Небеса кохання» у залах електронного кіно і на пересувних кіноустановках, аби люди у районах теж мали змогу подивитися».
Подільський менестрель і кіношник Олександр Бобровніков
Один із претендентів на обкладинку журналу «Проскурівський телеграф», «піднімаючи» українську естраду, отримав визнання Росії