Оригінальні назви хмельницьких кварталів

У „найкрасномовніших” із них побували кореспонденти „Проскурівського телеграфу”
„Білі ведмеді”
Так хмельничани назвали білі „висотки”, які найпершими на Озерній збудували в обіймах лісу. Звісно, царя звірів у дрімучих хащах людям зустрічати не доводилося, проте вищезгадана назва міцно закріпилася. Особливо, у самих мешканців багатоповерхівок. „Там завжди було холодно, – пригадує колишня жителька одного з будинків Ірина, – ми ще жартували, що це „Білі ведмеді” в Арктиці”.
„Дивокрай”
Район з дивовижною назвою та ідеально задекорованими, як зовні, так і зсередини, особняками, з випещеними садочками і квітниками, де мають свої кількаповерхові обійстя багато заможних хмельничан знаходиться майже за містом, за осторонь Виставки та Озерної. Тому без власного транспорту або таксі дістатися туди трохи важкувато. Але тутешніх жителів це, ясна річ, зовсім не турбує – усі вони мають власне, ще й не одне. Існує думка, що це один із найзатребуваніших кварталів Хмельницького серед багатіїв. Проте, ріелтори одного з місцевих агентств нерухомості швидко розвіюють ці чутки. Кажуть, „Дивокрай” особливою популярністю в заможних городян не користується – остерігаються велетенського міського смітника.
„Сім вітрів”
Це назва території з сімома ідентичними будинками, яка знаходиться на окраїні мікрорайону Ракове. Саме від кількості зведених новобудов і виникла перша частина назви. А ось друга – закріпилася у свідомості та на язиках мешканців через постійні холодні вітри, які розгулюють тут цілісінький рік.
„Орлине гніздо”
Утворилося на вулиці Майборського з багатоповерхового будинку №2, розташованого літерою „п” та дитячого садка збудованого так, що з середини будинок став майже недоступним. Тому логічною є асоціація, яка одразу виникла у людей від подібної забудови. Адже, „Орлине гніздо” – це, перш за все, недоступне для стороннього ока місце. А коли у квартирах почали селитися сім’ї „високого” військового керівництва – назва будинку стала іще символічнішою...
„Болгари”
Будинки у мікрорайоні Ракове зведені болгарськими будівельниками за їхнім же проектом. В них, чи не найперше у Хмельницькому, з’явилися пластикові вікна, великі ліфти, домофони, а у дворах – різьблені фігурки всіляких звірів. Подібного років п’ятнадцять тому ніде в місті не було і сюди звідусіль приходили, як у музей. Кожен мріяв про квартиру в одному з „болгарських” будинків. І хоча зараз від дитячих „конячок” нічого не зосталося, ліфти загиджені, а двері потрощені – назва залишилася.
„Штани”
Зазвичай, вулиці перетинають одна одну на перехрестях. Проте, Пілотська і Чорновола в мікрорайоні Ракове не роблять цього, а зливаються одна в одну. За це, кмітливі розумники одразу ж назвали це місце „Штанами”. Весело, і головне, правдиво. Непереливки доводиться лише тим, хто тут живе. Особливо, коли доводиться пояснювати, як до їхнього будинку дістатися...
„АБВГД-ейка”
Для зупинки „Аптека”, що у мікрорайоні Гречани, не потрібно було вигадувати ні цієї ні будь-якої іншої назви, адже люди найчастіше величають її „АБВГД-ейкою”. Цьому потрібно завдячувати багатоповерховим будинкам, які на вулиці Курчатова вишикувалися усі під №1 і за нумерацією відрізняються лише літерними приставками до цієї одиниці. Так, на вулиці Курчатова є багатоповерхівки „1А”, „1Б”, „1В”, „1Г”... Не тутешньому мешканцю без всезнаючого таксиста годі й розібратися!
„Восток”
Саме так, не перекладаючи на українську, кажуть хмельничани на територію, прилеглу до колишнього кінотеатру, який у радянські часи гордо носив назву „Восток”. Кінозал давним-давно закрили, натомість, у будівлі функціонує спортивно-культурний центр „Плоскирів”. Проте, стара назва вмирати не збирається...
„Навпроти, – розповідає місцева жителька Катерина, – відкрився магазинчик, на який його власники одразу ж почепили вивіску „Восток”. Але під цією назвою магазин ніхто не сприймає. „Восток” для всіх один!”.
„Садиби”
Це приватний сектор у районі Дальніх Гречан, який славиться своїми розкішними маєтками. Так, „будиночки” у три-чотири поверхи, з кам’яними парканами метри два заввишки, альтанками, завбільшки з середньостатистичну квартиру хмельничанина, фонтани, лазні й сауни... Назва причепилася наче сама собою.
„Кавказ”
Якщо хочете побувати там, не виїжджаючи за межі рідного міста, достатньо просто відправитися у мікрорайон Дубове. Саме там, неподалік вулиці Толбухіна та Хмельницького обласного онкологічного диспансеру розкинувся приватний сектор з вузенькими вуличками і компактними червоними будиночками. Коли потрапляєш у цей квартальчик відчуття таке, ніби дійсно, якимось незрозумілим чином, опиняєшся на Кавказі. Здається, саме таким не раз бачили його досвідчені мандрівники. Корінний хмельничанин, дитинство якого минуло в одному з цих будинків може сміливо сказати: „Я народився і виріс на „Кавказі”. І це буде чистісінька правда.