Саме таку назву отримала нова персональна виставка відомого хмельницького художника Олександра Антонюка.
Автор звертається до історичних глибин людської культури, і в той же час, його творчі прагнення спрямовані в майбутнє.
Як і сучасні анахромісти, художник черпає натхнення в образах минулого, інтерпретуючи їх на сучасний лад в авторській впізнаваній манері.
Дійсність в роботах Олександра Антонюка протікає в особливому просторово-часовому вимірі, де паралельно співіснують різні світи та персонажі.
Художник продовжує працювати в площині загальнолюдських цінностей, суті людської природи: роздуми про добро та зло, духовне та гріховне проходять центральною тематикою його робіт.
Існує думка, що минуле можна побачити, але не можна до нього доторкнутись.
Втім спіраль життя продовжує невпинно рухатись, і хто зна, можливо саме в цей раз кожному з нас вдасться, торкнувшись минулого, осягнути нові сенси, вполювати нові враження, або ж, для початку, цю осінь.