Трактор за 120 тисяч гривень та псевдобанкіри: як аферисти обманюють подолян

Здебільшого, подоляни потрапляють «на гачок» аферистів під час здійснення покупок через інтернет. Фото: nday.te.ua

Шахраї використовують розповсюджені схеми обману.

Щодня, до підрозділів поліції звертаються громадяни, які стають жертвами шахраїв. Здебільшого, подоляни потрапляють «на гачок» аферистів під час здійснення покупок через інтернет. Також, часто до подолян телефонують псевдобанкіри, які випитують дані банківських карток та знімають з них усі кошти.

«Вчора, 19 червня, до нас надійшло дві заяви від громадян, які стали жертвами шахраїв. У загальному, потерпілі втратили майже 130 тисяч гривень», - повідомили у секторі комунікації поліції у Хмельницькій області.

Додають, що за 120 тисяч гривень 57-річний житель Городка намагався купити через інтернет трактор, однак натрапив на афериста. Чоловік перерахував гроші псевдо-продавцю, а транспортний засіб так і не отримав.

Також ошукали й 59-річну шепетівчанку До жінки зателефонувала невстановлена особа, яка представилася працівником банку. Під приводом покращення захисту банківської картки, шахрай випитав у шепетівчанки її реквізити та зняв з картки 9 тисяч 701 гривень.

По зазначених випадках працівники поліції відкрили кримінальні провадження і наразі працюють над встановленням зловмисників.

У поліції запевняють, аби не стати жертвою такого шахрайства, потрібно дотримуватися декількох простих правил:

• не варто переказувати гроші наперед. Якщо просять повну передоплату, то, швидше за все, це шахраї. Є різні служби доставки, де можна розрахуватися за товар після його отримання;
• коли дають номер карти для передоплати, радимо зайти на сайт кіберполіції, де в розділі «Стоп фрауд» ви можете перевірити номери наданого вам рахунку, чи не входить він до списку шахрайських;
• якщо дуже низька ціна на товар (нижча середньостатистичної), то, швидше за все, ви потрапили на шахраїв;
• ні в якому разі не повідомляти ні номерів банківської карти, ні номерів CVV2-коду третім особам;
• не спілкуватися за номерами телефонів, які вам пропонують псевдопродавці;
• замовляючи товари чи послуги через офіційні сайти, обов'язково перевірити, чи вони не фішингові, тобто шахрайські веб-ресурси, які виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують (наприклад, поповнення мобільного рахунку, переказів з картки на картку, замовлення квитків на різні концерти, вистави), або веб-ресурс організації, якій користувач довіряє (наприклад, клон інтернет-банку).