Жертвами інтернет-шахраїв стали троє подолян

Вчора, 2 вересня, до підрозділів поліції звернулося троє жителів Хмельниччини, які стали жертвами шахраїв. У загальному, потерпілі втратили 17 тисяч 400 гривень. Про це повідомили у секторі комунікації поліції у Хмельницької області.

У Славуті 20-річний чоловік зателефонував до шахрая, який опублікував в інтернеті оголошення про продаж мотоцикла. Після телефонної розмови, потерпілий перерахував псевдопродавцю через мобільний додаток 5 тисяч гривень. Після оплати неіснуючого мотоцикла, шахрай зник.

Жертвою афериста став також 43-річний житель Теофіполя. У поліції повідомили, що чоловік зателефонував до афериста, який також опублікував в інтернеті оголошення про продаж коліс до трактора. Цього разу, потерпілий за неіснуючий товар перерахував аферисту 7 тисяч 400 гривень.

А у Хмельницькому 23-річний чоловік намагався орендувати квартиру в обласному центрі і натрапив на шахрая. Зловмиснику хмельничанин перерахував тисячу гривень, однак обіцяного житла так і не отримав.

По зазначених випадках працівники поліції відкрили кримінальні провадження і наразі працюють над встановленням зловмисників.

У поліції запевняють, аби не стати жертвою такого шахрайства, потрібно дотримуватися декількох простих правил:
• не варто переказувати гроші наперед. Якщо просять повну передоплату, то, швидше за все, це шахраї. Є різні служби доставки, де можна розрахуватися за товар після його отримання;
• коли дають номер карти для передоплати, радимо зайти на сайт кіберполіції, де в розділі «Стоп фрауд» ви можете перевірити номери наданого вам рахунку, чи не входить він до списку шахрайських;
• якщо дуже низька ціна на товар (нижча середньостатистичної), то, швидше за все, ви потрапили на шахраїв;
• ні в якому разі не повідомляти ні номерів банківської карти, ні номерів CVV2-коду третім особам;
• не спілкуватися за номерами телефонів, які вам пропонують псевдопродавці;
• замовляючи товари чи послуги через офіційні сайти, обов'язково перевірити, чи вони не фішингові, тобто шахрайські вебресурси, які виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують (наприклад, поповнення мобільного рахунку, переказів з картки на картку, замовлення квитків на різні концерти, вистави), або вебресурс організації, якій користувач довіряє (наприклад, клон інтернет-банку).