ye-logo.v1.2

Анатолій Ткачук: «Тривалість життя подолян має підвищитися мінімум на один рік»

Економіка 2875

Експерт Європейського Союзу, директор інституту громадянського суспільства розповів «Є Поділлю» про те, що дасть Хмельниччині стратегія регіонального розвитку Хмельницької області на 2011-2020 роки.

Цей продукт, який нещодавно затвердила обласна рада, розробляли понад 120 людей, в тому числі експерти з Франції, Голландії, Естонії, Словенії та інших країн. Серед розробників значиться й наш земляк – експерт Європейського Союзу, директор інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. Саме в нього «Є Поділля» і поцікавилося, чому нашу нову стратегію називають унікальною та з чим її, власне, «їсти».

- Анатолію Федоровичу, чи є подібні стратегії розвитку в інших областях України?

- Поки що немає. Це перша стратегія, побудована на інших засадах. Не радянських, а європейських. Нині в трьох регіонах є стратегії розвитку. В Криму, Вінницькій та Хмельницькій областях. У Криму, до прикладу, вона краща, ніж була до цього, але настільки все охоплює, що буде переведена на «ручний режим». Невпевнений, що вона якось допоможе кримчанам. Їм теж потрібна стратегія європейська.

- І чим вона допоможе нам?

- Коли почали її розробляти, ми вивчили майже все – від клімату до демографічної ситуації. Тоді побачили переваги області. Хмельниччина розташована в центрі п’ятимільйонного регіону, над яким не тисне місто «мільйонник». Київ далеко, і Львів далеко. Це, повірте, серйозна перевага. Ще один плюс – помірний клімат та витягнутість з півночі на південь, що дає можливість диверсифікувати ризики у сільському господарстві. Перевага Хмельниччини й в тому, що потужні райцентри розміщені по осях. У центрі - Хмельницький, на півночі – Шепетівка, на півдні – Кам’янець-Подільський, на заході – Волочиськ, на сході – Летичів. Хоча Летичів – «слабеньке» містечко, але є всі підстави для створення там власної мікроекономічної зони. Перевага області й в тому, що серед 27 регіонів країни, Хмельниччина у п’ятірці з найменшим екологічним навантаженням. Тобто, є багато можливостей для розвитку туристичної галузі. Ну, і ключовим моментом є те, що велика частка населення самозайняте, тобто не розраховує на державну підтримку. А це означає, що люди самі можуть допомогти області розвинути економіку.

- Плюсів багато, але в якому ж напрямку рухатися?

- Пріоритетом є все те, що не погіршує екологію.

- Ну, а що людям з того?

- Якщо реалізовувати стратегію, то гарантую: через два роки конкретні люди в конкретно визначеному місті відчують покращення. У нас же проблема в чому? В області майже півсотні різних програм і кожна «тягне» в свій бік. Тепер потрібно подивитися, наскільки вони відповідають стратегії розвитку. Погляньте, на Хмельниччині багато сільського населення з низьким рівнем доходів. Потрібно, щоб на селі більше заробляли. А як? Необхідно зробити так, щоб люди, які мешкають у селах, котрі розташовані поблизу міст, працювали на місто. Це не обов'язково створення нових робочих місць. Просто нехай на своїх городах вирощують ту продукцію, яка має попит у містах. І ми нічого нового не придумали - так робиться в усьому світі. Це замкнутий цикл – місто «працює» на село, а село – на місто. До прикладу, у Польщі є одне воєводство, яке дуже схоже за всіма показниками із Хмельницькою областю. Там регіональний валовий дохід на душу населення у 9 разів вищий, ніж на Хмельниччині. Заробітна плата у сільському господарстві на 15 відстоків вища, ніж у промисловості.

- За рахунок чого?

- Завдяки розуму! У Польщі на одного господарника припадає 8 гектарів землі, і один гектар дає 1150 доларів доходу. У нас 200 гектарів землі на одного виробника, а дохід – 200 доларів з гектара. Чому так? У нас 70 відсотків посівів – зерно, яке дає малу додану вартість, від якої залежить рівень життя. Якби ж ми це зерно не продали, а зробили з нього борошно, частину відправили б на крупу, ще частину на спирт, то додана вартість була б значно вищою. А похідна - значно вища заробітна плата. Тому стимулювати холдинги, які оброблять по 40 тисяч гектарів землі, немає сенсу. Бо це дохід однієї особи – власника фірми. Причому в області господарювання на землі віддано сааме таким холдингам. Краще нехай буде більше маленьких компаній, які ще можуть утримувати пару корів та овець, гумус від яких піде на поле. Уявіть, у нас в області в 1990 році на поля вивезли 12 мільйонів тонн гумусу, а в 2008 році – 57 тисяч! Тому при нинішніх підходах через 10 років землю взагалі підживлювати не будуть. А в тій же Польщі одна корова «обслуговує» 60 соток землі. Наша стратегія має визначальну лінію – довкілля, в якій написано, що впроваджувати потрібно те виробництво, яке мінімально шкодить екології. Тільки тоді в нас буде змога і працювати довго, і жити нормально.

- Хто це все має втілювати в життя?

- Вся громада області. Ми вже оголосили конкурс проектів, умови якого є на Інтернет-сайтах обласної ради, адміністрації та проекту ЄС «Підтримка сталого регіонального розвитку в Україні». Потім затвердимо переможців і почнеться, власне, їх реалізація. Думаю, що реалізовуватимемо з наступного року, бо в цьому вже не встигнемо. Джерела фінансування проектів мають бути різними. Частина коштів – з бюджету розвитку області, частина – субвенція з держбюджету, ще одне джерело – державний фонд регіонального розвитку, який мають створити. Ну, і кошти Європейського Союзу, якщо ми з ним не посваримося.

- Можливо, дещо провокаційне запитання, але... Чи є в стратегії розвитку аеропорт «Хмельницький», на який потрібно «викинути» щонайменше 200 мільйонів гривень?

- Обласний бюджет не може «потягнути» аеропорт. Тому потрібно його «позбутися». Як? Перший варіант – хтось забирає його за безцінь, щоб потім перепродати. Варіант другий – знайти реального інвестора, для якого це основний бізнес. Якщо взяти 5 областей, розташованих поруч із Хмельницькою, то якраз наш аеропорт має найкращу перспективу, бо він в центрі цих областей, тобто доступніший. Але він в поганому стані. У Вінниці, до прикладу, аеропорт набагато кращий, але ж йому «заважають» два київських аеропорти. У Тернополя теж шансів на майбутнє немає, бо поруч Львів. Чернівці – локальний аеродром, бо має погану доступність. Тому, думаю, Хмельницький має свою перевагу використати.

- Але кажуть, що знайти інвестора доволі важко.

- Потрібно зробити хороший інвестиційний проект. До прикладу, віддати аеропорт в оренду за одну гривню, але за умови, що інвестор за 5 років приведе його у порядок.

- І останнє. Уявімо ідеальну картину - якщо все буде робитися так, як того «вимагає» стратегія. Що буде з Хмельниччиною в 2020 році?

- У нас є декілька індикаторів, які після завершення наших планів мають показати, чи спрацювала стратегія. Це і демографічна ситуація, і рівень міграції, і тривалість життя, і рівень ВВП, і рейтингове місце серед інших областей. До прикладу, передбачаємо, що тривалість життя підвищиться на один рік. Хоча, цей показник, може бути набагато кращим.
 

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую