До українських делікатесів додається... мясо

Хоча, за статистичними даними, все виглядає нібито добре. За п'ять місяців цього року поголів'я великої рогатої худоби зросло на 27 тисяч і складає 296 тисяч голів. Свиней в області нараховується майже 300 тисяч. Однак, сімдесят відсотків поголів'я утримує населення. За п'ять місяців реалізація м'яса зросла на 19 відсотків (на 2,6 тисячі тонн), а виробництво м'яса — на 31 відсоток (1,7 тисячі тонн. Лідери тваринницької галузі області: Теофіпольський, Славутський, Білогірський, Волочиський, Чемеровецький, Красилівський та Полонський райони. Потужно працює товариство «Новий двір» Городоцького району. Але...

Всупереч законам ринку

Того дня, коли ми завітали на центральний продовольчий ринок в обласному центрі, у м'ясному павільйоні людей було небагато. Тому кожного потенційного покупця по той бік прилавка намагалися «снарядити» покупкою. «Подивіться, яка гарненька телятина, - спокушала кругленька жіночка, перевертаючи шматок м'якоті. - Беріть, свіженьке, і недорого». І так кожен продавець намагався спихнути мені бодай шматок, адже покупців у павільйоні — десь вдвічі менше, аніж продавців. Однак, знижувати ціну не поспішають: кілограм свинини — 40-45 гривень, яловичини — 55-60, телятини — 60-65 гривень. Це — на п'ять-шість гривень більше, ніж було ще місяць тому. Подібну ситуацію спостерігали і на суботньому базарі у Городку. Щоправда, городоцькі продавці таки намагалися завоювати серце покупця зниженням ціни. Спершу за кілограм м'якоті свинини просили 46-47 гривень, а після того, як я намагалася відійти від прилавка, на ходу знижували ціну на три-чотири гривні. «Вигодувати свиню дуже дорого, - скаржиться одна з продавчинь. - Раніше хоч якийсь прибуток мали, тепер — один на один виходить. Мабуть, більше не триматиму свиней на продаж, тільки — для себе». Так думають, мабуть, чимало селян. Бо, за даними обласного управління агропромислового розвитку, тільки за п'ять місяців цього року поголів'я свиней у приватному секторі зменшилося на 33 тисячі. А це — п'ятнадцять відсотків усього поголів'я, яке тримає населення. І на ринку м'яса складається дивовижна ситуація: хоч пропозиція переважає над попитом (за таких умов, за законами ринку, ціни мали би падати), ціна на товар потроху підвищується. Чому? «Перша причина — зменшення закупівельних цін на м'ясо, - пояснює перший заступник начальника обласного управління агропромислового розвитку Володимир Кальніченко. - Крім того, порівняно з минулим роком, майже на тисячу гривень зросла ціна тонни фуражного зерна». Простіше кажучи, займатися тваринництвом стає невигідно. «Сьогодні за кілограм живої ваги заготовачі виплачують 14-16 гривень, - продовжує Володимир Ілліч. - А деколи — й 12 гривень. Здавши свиню, селянин майже не отримує прибутку — скільки затратив на відгодівлю, стільки й отримав. За бика чи теля — прибуток мінімальний, три-п'ять відсотків». Щоправда, застосування сучасних технологій й збільшення поголів'я дозволяє зменшити собівартість й отримати прибутки. Але це — по силах далеко не всім сільгоспвиробникам.
Інша проблема — імпорт. Кожен п'ятий кілограм м'яса в нашій країні - завезений. І це без урахування контрабандних постачань. 44 відсотки завезеної продукції в Україні надходить з Бразилії. 20 відсотків нам експортує Канада, ще приблизно стільки ж відправляє США. Собівартість виробництва одного кілограма живої ваги свинини в країнах ЄС, США і Бразилії сткладає, приблизно, євро. Все завдяки технологіям. Навіть з врахуванням ввізного мита та ПДВ імпортне м'ясо дешевше від вітчизняного. І знову напрошується той самий висновок: займатися тваринництвом — невигідно.

Сільгоспвиробники чекають підтримки від держави

«Програми підтримки тваринництва мають розроблятися на рівні держави, - вважає Володимир Кальніченко. - Чи шляхом надання дотацій, чи шляхом регулювання закупівельних та реалізаційних цін. І сьогодні щодо розвитку тваринництва потрібні кардинальні кроки. Нині область отримує кошти лише по державній програмі відшкодування 50 відсотків витрат на будівництво і реконструкцію тваринницьких ферм і приміщень. Решта державних програм сільськогосподарського напрямку не фінансується. А здешевити свою продукцію виробник може лише за рахунок державних дотацій».
Думки сільгоспвиробників з приводу розвитку тваринництва розділилися. Хоча, кожен з них більшою чи меншою мірою чекає підтримки від держави. «Основна біда сучасного ринку м'яса — відсутність ресурсу, - каже керівник агрофірми «Проскурів», що у Хмельницькому районі, Іван Рудик. - В усьому світі є нормативна база, скільки на душу населення потрібно мати м'яса. Зазвичай, приймають, що на рік людині потрібно сто кіллграмів (тобто, ціла свиня). У нас в області близько мільйона триста тисяч населення. А поголів'я свиней — лише близько 300 тисяч. Раніше сільським господарством займалося населення. Але треба врахувати те, що воно постаріло. І нам сьогодні потрібна індустріалізація сільського виробництва, тим паче — в тваринництві: будувати тваринницькі комплекси, комбікормові заводи, займатися генетикою. Адже ми втратили власну генетику. Приміром, у польської худоби вихід м'яса на сім-вісім відсотків більший, ніж у нас. Тому питаннями тваринництва варто зайнятися серйозно, аби не втратити його зовсім».
А Герой України, директор СТОВ «Старт» Теофіпольського району Василь Петринюк вважає, що свинину для великих товаровиробників вирощувати вигідно. От тільки невигідно їсти українцям, бо вона дорога. А дорога тому, що ми стимулюємо закордонних виробників, і в цьому їм сприяє держава усілякими офіційними та неофіційними шляхами. Натомість у вітчизняних сільгосппідприємствах, фермерів чи дядьків закуповують свиней за надто низькими цінами. А от займатися виробництвом яловичини, на думку Василя Петринюка, збитково. Тому й змушені селяни майже за безцінь збувати новонароджені телятка. Ситуація на м'ясному ринку не зміниться без впливу з боку держави, переконані аграрії.
«Доки будемо їсти закордонне м'ясо, українським фермерам його невигідно буде вирощувати. Причому, продається воно за високими цінами, не так, як дехто намагається нас переконати, що з-за кордону веземо дешевший товар. Таким «агітаторам» завжди ставлю питання: покажіть той магазин, де закордонне дешевше. Я вже не кажу про те, щоб показали закордонне м'ясо, яке за своїми якісними показниками краще від нашого, українського», - резюмує Василь Андрійович.
Не поділяє думку Героя України стосовно виробництва яловичини голова одного з найбільших в області виробників м'яса - сільськогосподарського кооперативу «Промінь» із Красилівського району Галина Терлецька. «У нас на відгодівлі більше трьох тисяч голів великої рогатої худоби. Від реалізації м'яса з початку року отримали понад шістсот тисяч гривень чистого прибутку. Рентабельність виробництва яловичини складає 21,4 відсотка при середньодобовому прирості 860 грамів. Звичайно, це не високі показники, але, якщо порахувати, що щодня в касу господарства надходять «живі» кошти, за рахунок яких маємо можливість успішно розвивати інші галузі сільськогосподарського виробництва, то це великий плюс, - каже Галина Василівна.- Зрозуміло, що при малих обсягах виробництва яловичини ніхто не досягне великих прибутків. Та й м'ясокомбінати заохочують великих товаровиробників. Якщо продаємо водночас сто чи двісті бичків, то і платять за кожен кілограм живої ваги значно більше, ніж, якби продавали п'ятнадцять чи двадцять голів».