ye-logo.v1.2
18 Листопада, 2019

Хлапотин – торгове місто-фенікс

Історія 2960

Місцеві активісти відновлюють історію найстарішого міста на Славутчині, колись спаленого татарами

Найпершу письмову згадку про Хлапотин славутчани знайшли у документах князя Островського. Саме у 1386 році польський князь Ягайло та литовський Вітович передали містечко грамотою Островському. Міського статусу Хлапотин набув у 1573 році. Тоді його власником був князь Богуш Корецький.
“Виявилося, що це місто мало Магдебурське право, – розповідає депутат Славутської районної ради Олег Кузьмінчук. – Воно стояло на торговому шляху між Польщею та Росією”.
Завдяки такому вигідному розташуванню Хлапотин досить стрімко розвивався. У місті нараховувалося близько 400 дворів. Хлапотин навіть мав свій банк, на той час це був неабиякий показник заможності. Замок та дві церкви, “божниці” – єврейська школа.
“Навколо замку був захисний вал, – розповідає колишній сільський голова Борис Ліщук. – Нині лише залишилася частина того валу від села Гориці до урочища, де колись було старе село”.
За даними, які вдалося знайти студенту Острозької академії, депутату Хоровецької сільської ради Андрію Савицькому, студенту Рівненського інституту слов’янознавства Олександру Попову, депутату Славутської районної ради Олегу Кузьмінчуку, у кінці вересня 1618 року місто зруйнували татари.
“Хлапотин палили двічі, – розповідає пан Кузьмінчук. – Є легенда, що в один із таких набігів татари загубили шапку із золотом у річці Корчик. Скільки шукачів щастя намагалися її знайти, проте й досі безрезультатно”. Нині у селі встановили пам’ятник, автором якого стала нетішинська архітектор Світлана Лелях.
“Андрій Савицький запропонував поставити пам’ятний знак – камінь із написом. А потім вирішили, що має бути справжній пам’ятник, який розповість нащадкам про історію села”, – розповідає пан Ліщук, який, очолюючи на той момент сільську раду, займався встановленням меморіалу. Тож 27 вересня, коли відбулося урочисте відкриття, вважають своєрідним “днем пам’яті”. Щорічно планують святкувати день міста Хлапотина.
Нині на місці великого торгового міста  невеличке село, досить віддалене від траси. За легендою татари перебили майже усіх мешканців і кинули у став, вода від крові стала червона. Відтоді село називають Красностав. До війни у 1942-1945 роках Красностав вважався містечком. Здебільшого тут жили євреї. Діяли три цегельні заводи. Вироблену цеглу відправляли в Англію та Францію, як кажуть місцеві жителі. Ще виготовляли черепицю, яку відправляли у Австрію. 4 млини та 4 чембарні, де вичиняли шкури. Проте у часи війни розстріляли майже тисячу євреїв.
На жаль, донині історія старовинного міста Хлапотин мало досліджена. Найактивніше розкопками тут займаються так звані “чорні” археологи. Та місцеві мешканці розповідають, що й самі на городах, під час будівництва навикопували чимало  старовинних предметів побуту, грошей ще за радянських часів. З усіх тих знахідок майже нічого не збереглося.
Але активісти сподіваються створити музей пам’яті зниклого міста Хлапотин.

 

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую