Цей день в історії Хмельниччини: 23 лютого

У 1930-му в цей час тривали селянські бунти проти колективізації. Фото: shepvisnyk.com.ua

Від давнини до сьогодення про людей та події.

В цей день у 1950 році в Кам’янці-Подільському, вперше після війни, стали регулярно курсувати автобуси. Перший маршрут зв’язав Підзамче й залізничний вокзал. Загалом перший автобус на внутрішньому маршруті № 1 «Вокзал – Старе місто» з'явився 1935. А у жовтні 1923 року у Кам'янці-Подільському був випущений перший автобус радянської України, а через два місяці — ще один. Автобуси отримали назву «Кам'янецький мотор». Автобуси передали управлінню Подільської губтрансконтори, яке одразу організувало пасажирський маршрут Кам'янець-Подільський — Проскурів — Вінниця. «Кам’янецький мотор» мав 12 місць для пасажирів у салоні, та ще два місця біля водія. Двигун мав потужність 30 кінських сил та розганяв машину до 30 кілометрів на годину.

23 лютого 1930 року продовжувалися бунти проти колективізації під назвою «волинки» на Шепетівщині. Люди вимагали від радянської влади ліквідувати колгоспи, а також повернути усуспільнені знаряддя праці та посівний матеріал. 23 лютого усуспільнене зерно почали розбирати у селах Хотень, М’якоти та Добринь, наступного дня – у Великих Радогощах, Шекеринцях, Коритному, Великій Гнійниці, Войтівцях, Залужжі, Юзківцях, Борисові. 26 лютого повстання вже охопили всі села району і перекинулись на інші райони Шепетівської округи.

Люди вимагали від радянської влади ліквідувати колгоспи. Фото: denzadnem.com.ua

У 1982 році 23 лютого в Кам’янці-Подільському урочисто відкрито першу в області картинну галерею. На відкритті виступили з вітаннями львівський художник, уродженець Кам’янця-Подільського Семен Грузберг, московський архітектор Володимир Розвадовський — син художника В’ячеслава Розвадовського. Галерея розмістилася в приміщеннях колишньої духовної семінарії – на вулиці П’ятницькій, що у Старому місті. Також у залах будинку №11 розпочав свою роботу художній відділ Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, який тримав опіку над картинною галереєю.

В цьому приміщенні було відкрито першу в Хмельницькій області картинну галерею. Фото: muzeum.in.ua

Цього дня 1608 року помер Костянтин-Василь Острозький (1527-1608) – діяч українського державотворення, нащадок давньоруського роду, воєвода Київський і Волинський, провідник європейської Реформації, засновник Старокостянтинова. Час смерти і поховання київського воєводи джерела датують порізному, провокуючи дискусію серед учених. Сьогодні заведено вважати, що князь відійшов у вічність після тривалої хвороби в ніч з 22 на 23 лютого 1608 року і був похований у крипті Богоявленської церкви в Острозі. Однак про точне мсісце поховання також точаться дискусії. За однією з версій – його мощі могли були бути перепоховані в селі Хорів Рівненської області.

Медаль із зображенням князя Острозького, XVI століття. Фото: uk.wikipedia.org

23 лютого 1989 року помер Григорій Ткачук, український діяч, новатор сільськогосподарського виробництва, голова колгоспу «Україна» села Лісоводи Городоцького району Хмельницької області. Двічі Герой Соціалістичної Праці та депутат Верховної Ради СРСР 5—11 скликань. Народився він та Івано-Франківщині 12 квітня 1918 року. Протягом 45 років працював головою правління колгоспу «Україна» в селі Лісоводи Городоцького району. В 1959 році очолюваний ним колгосп представляв сільське господарство СРСР на Всесвітній сільськогосподарській виставці у Нью-Йорку. В останні роки життя проживав у місті Хмельницькому, де й похований.

Протягом 45 років Григорій Ткачук працював головою правління колгоспу «Україна» в селі Лісоводи Городоцького району. Фото: nashgorodok.km.ua

23 лютого 1923 року на Камчатці розстріляли уродженця містечка Шепетівки Хрисанфа Платоновича Бірича. На початку ХХ століття земляк, котрого російська влада у 1880-х заслала на Далекий Схід (бо цікавився ідеями народовольців), зажив слави одного з найбільших торгівців червоною рибою в світі. Був мільйонером, на його підприємстві працювало до тисячі людей. На початку 1920-х підтримував виступи проти більшовиків, за що був заарештований, засуджений до вищої міри покарання та розстріляний ревтрибуналом.