ye-logo.v1.2
3 Червня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 27 березня

Історія 1914
Поділля стало частиною Російської імперії після другого поділу Польщі у 1793 році
Поділля стало частиною Російської імперії після другого поділу Польщі у 1793 році. Фото: uk.wikipedia.org

Поділ Польщі, граф-реформатор і поштова авіалінія через Проскурів.

27 березня 1793 після другого поділу Польщі Поділля увійшло в склад Російської імперії. Тоді Росія приєднала до себе ще землі Білорусі, Східну Волинь, Брацлавщину та Київщину. Натомість Галичина з центром у Львові, Закарпаття та Буковина перебували під керівництвом Австро-Угорської імперії.

Цього ж дня у 1805 році граф Антоній Грохольський, дідич села Терешки (нині Красилівського району — авт.) оприлюднив «Статут для хліборобів». Прикладом для нього стали миньковецькі «Закони землеробів». Їх же у власній друкарні опублікував окремою брошурою поміщик Ігнатій Мархоцький та розіслав всім землевласникам Поділля, а також знайомим з інших губерній.

Текст «Статуту для хліборобів» Антонія Грохольського не зберігся. Проте з праць істориків відомо, що цей документ складався із дев’яти розділів і містив умови та етапи звільнення селян від кріпацтва. На випробовування дії статуту відводилося три роки. Та доля внесла свої корективи: у 1808 році Антоній Грохольський помер і його реформаторські ідеї залишились нереалізованими.

27 березня 1918 року вийшов циркуляр австрійського уряду про заснування регулярної поштової авіалінії з Відня до Києва, проміжним пунктом якої був Проскурів. Про це пише Сергій Єсюнін у статті «Перша у світі міжнародна авіапоштова лінія: основний пункт — Проскурів».

Згідно з нею, австрійський уряд швидко розв’язав усі організаційні питання, визначив літаки та пілотів для перевезень, встановив оплата поштових послуг і розробив графік рейсів. А ось урочисте першої у світі регулярної міжнародної поштової авіалінії відбулось 31 березня 1918 року на віденському аеродромі Асперн. Вона мала протяжність майже 1 200 кілометрів і пролягали через Відень, Краків, Львів, Проскурів і Київ. Кожен з відрізків маршруту обслуговувала окрема машина, тому на аеродромі в Проскурові постійно перебував готовий до вильоту літак. Усього на лінії працювали 14 пілотів та 22 літаки: кілька «Oeffag C.2» та «Knoller-Albatros B.1», але найбільше «Hansa-Brandenburg C.1».

Відправлення першого літака «Hansa-Brandenburg C.1»  маршрутом Відень-Київ. Фото: proskuriv.khm.gov.ua

Відправлення першого літака «Hansa-Brandenburg C.1» маршрутом Відень-Київ. Фото: proskuriv.khm.gov.ua

27 березня 1944 року радянські війська визволили від нацистів селища Нова Ушиця, Ярмолинці та Віньківці.

Наприклад, під час окупації з осені 1941 року в Ярмолинцях нацисти організували гетто, де збирали євреїв з усієї територій нинішніх Ярмолинецького, Городоцького, Дунаєвецького та часткового Хмельницького районів.

Наприкінці жовтня 1942 року за наказом окружного комісара (гебітскомісара) Еміля Мерцеля почали ліквідацію цього гетто. Його мешканцям оголосили, що їх переселятимуть у «комфортніше місце». Після чого всіх євреїв перегнали з гетто у військове містечко, розташоване біля залізничної станції. За в’язницю використали віддалену триповерхову казарму. Спочатку людей кілька днів морили голодом, а потім — розпочали розстріли. Згідно з різними джерелами, до концтабору зігнали від 6 до 14 тисяч людей.

Цей будинок зведений на початку 1930-х в Ярмолинцях спершу був казармою, а потім став концтабором. Фото: zbruc.eu

Цей будинок зведений на початку 1930-х в Ярмолинцях спершу був казармою, а потім став концтабором. Фото: zbruc.eu

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую