Перший перекладач творів Кобзаря навчався у Меджибізькій фортеці

Рівно 180 років тому, 31 серпня 1889 року у дворянській школі, яка розташовувалась у стінах Меджибіжської фортеці, розпочав навчання видатний літературознавець, дослідник та перший перекладач творів Тараса Шевченка Леонард Совінський.

За словами заступника директора Державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Ігоря Западенка цей факт, серед краєзнавців Хмельниччини зараз маловідомий. Шукаючи джерела, які стосуються Меджибожа, він натрапив на згадку про мемуарну книгу, ще тоді йму невідомого Леонарда Савінського. Книга мала назву «Szkolne wspomnienia» (Шкільні спогади) у ній він згадує про своє навчання у Меджибізькому замку.

«Йдеться про непересічну людину, яка залишила цікавий слід у польській і українській культурі. У дорослому віці це поет-публіцист, історик літератури. А ще він перший перекладач творів Тараса Шевченка на польську мову і перший, прижиттєвий популяризатор творчості Шевченка. Народився Леонард Совінський на Поділлі 7 листопада 1831 року в селі Березівка Літинського повіту Подільської губернії (тепер Любарський район Житомирської області прим. автора). Для нас цікавий той факт, що з 1839 по 1841 рік він навчався у повітовому дворянському училищі, яке функціонувало у Меджибіжській фортеці», - розповідає Ігор Западенко.

Краєзнавець каже, що знайшов фотокопію книги Леонарда Савінського у польських архівах. Виявилось, що більша її частина присвячена Меджибожу. Спогади Совінського особливо цікаві деталями про Меджибізький замок та життя містечка, які він наводить як очевидець.

Офіцерська вежа, в якій знаходилась актова зала. Фото: Ігоря Западенка

До прикладу в Офіцерській вежі, яку побудували саме для повітової школи, була актова зала. Совінський розповідає, як у ній відбувалися урочистості з нагоди закінчення навчального року і міські карнавали Меджибожа перед Великим постом. Його самого там нагороджували за успіхи у навчанні. Серед учнів повітової школи ходили легенди про те, що Кругла (Литовська) оборонна вежа 14 століття - це мечеть. З її верхівки маленький Леонард милувався замком і околицями Меджибожа. На першому поверсі (перед нами) до середини 20 століття було помешкання для учнів, у якому він з іншими хлопцями квартирував з 1840 по 1841 рік.

У цій кімнаті Леонард Совінський мешкав від початку навчання до літа 1840 року: «Покій був великий і світлий. Біля однієї зі стін стояли чотири ліжка, над якими поприбивані образки святих. Посеред покою займав великий круглий стіл та пів дюжини стільчиків, - зрештою, нічого більше... Стоячи у вікні, я бачив, як старий сторож відчинив великі палацові двері…». Нині у цій кімнаті - музейна зала "Ікона у подільській хаті і храмі". Фото: Ігоря Западенка

Леонарду Совінському не судилось зустрітися у Меджибожі з великим поетом, твори якого він пізніше перекладав польською. Тарас Шевченко проїздив Меджибожем на п'ятьма роками пізніше, аніж Леонард Совінський переїхав вчитися до Житомира. Ще за життя Тараса Шевченка, він використовуючи свої можливості в місцевій пресі, опублікував деякі переклади віршів Кобзаря. У 1861 році Леонард Совінський написав працю про Шевченка, додавши до книжки й переклад «Гайдамаків». Загалом Леонард Совінський переклав на польську мову 18 творів Тараса Шевченка.