Богдану Хмельницькому 425: факти та легенди про гетьмана, пов’язані з нашим краєм

Сьогодні, 27 грудня, виповнюється 425 років від дня народження Богдана Хмельницького - гетьмана Війська Запорозького. Безперечно, це знакова постать в історії українського державотворення. У стані війни, оточений ворогами та «друзями», Богдан зумів об’єднати народ і створити Українську козацьку державу. 

Як зазначають в Музеї становлення української нації, саме Хмельницький, як талановитий воєначальник і полководець, отримав низку великих перемог, що увійшли в історію, підняв українські землі на визвольну війну проти Речі Посполитої у 1648-1657 роках задля звільнення українського народу та об'єднання земель у незалежну державу.

«Щоб вистояти в боротьбі з Річчю Посполитою і Османською імперією, підписав з Москвою Переяславські домовленості у 1654 році, які гарантували Україні, в першу чергу, військову допомогу з боку Росії. Укладаючи договір, гетьман не передбачив стратегічної поразки від «обіймів» Москви, яка, почала вважати українські землі «своїми», насаджуючи своїх воєвод і свої порядки, призначаючи своїх гетьманів. В підсумку після смерті Богдана Хмельницького на українських землях почалася «Руїна». 10 гетьманів після його смерті безуспішно намагалися позбутися влади Москви», - зазначають в музеї.

Як Проскурів став Хмельницьким

Саме на честь річниці так званого «воз’єднання» наш Проскурів перейменували у Хмельницький. Та чи бував у місті Богдан Хмельницький?

Як пише історик Сергій Єсюнін, він ніколи не ступав вулицями нашого міста. Найближчі до обласного центру населені пункти, в яких довелося зі своїм військом побувати гетьманові під час війни 1648-1657 років – Пилява, Старокостянтинів, Чорний Острів, Меджибіж. Плоскирів у ті роки не мав військово-стратегічного значення, тому гетьману не було потреби спрямовувати на його здобуття головну армію. Плоскирівський замок козаки підкорили силами середнього загону.

У 1954 році Проскурів перейменували у Хмельницький. Фото: з архіву

Але, не зважаючи на історичні факти, саме місто Проскурів, який на той час вже був обласним центром, у 1954 році перейменували на честь гетьмана, а Кам’янець-Подільську область на Хмельницьку. Про це йдеться в Указі Президії Верховної Ради Української РСР від 16 січня 1954 року.

Краєзнавець Сергій Єсюнін у своїх публікаціях пише, що є згадки про те, коли затверджували пропозицію про перейменування міст, вирішили, що необхідно дати нову назву одній з областей та її обласному центру. Розмова велась про три «кандидатури»: Черкаси, Тернопіль та Проскурів — усі вони мали однакові шанси бути перейменованими на Хмельницький. Під час обговорення хтось із керівництва звернув увагу на те, що є Кам’янець-Подільська область, а обласний центр має назву Проскурів… На тому й зійшлися. Тож так майже 67 років тому місто отримало сучасну назву – Хмельницький.

До речі, нині Хмельницький має аж п’ять пам’ятників гетьманові. За деякими твердженнями, це найбільша кількість монументів в одному місті. Один з них височить на привокзальній площі, інший - напроти філармонії, ще один біля головного корпусу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Також є пам’ятник гетьманові на території Міжрегіональної академії управління персоналом, а також на території дислокації 8-го окремого полку спеціального призначення Збройних Сил України.

Перший пам'ятник Богдану Хмельницькому встановлений у 1955 році біля залізничного вокзалу. Фото: з архіву

Де молився Богдан Хмельницький перед боєм під Пилявцями

З історичних джерел відомо, що чи не найвизначнішою з переможних битв української козацької армії на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким проти військ Речі Посполитої, стала битва під Пилявцями, що у нас на Старосинявщині. 23 вересня 1648 року українські козацькі війська у триденній битві здобули тріумфальну перемогу. І хоч про цю історичну подію багато написано у книжках та підручниках з історії, але й нині залишається чимало не до кінця розгаданих фактів, історики і досі сперечаються про те, де саме відбувався бій.

Так, прийнято вважати, що Курган пам’яті у полі за Пилявою, який нині височить, наче велика козацька могила, насипано на місці битви. Звідси, з вершини кургану, добре видно річку Іква. Історики стверджують, Богдан Хмельницький для свого табору вибрав вигідну позицію – на правому березі річки. Глибокі балки, пагорби і рівчаки - полякам тут було важко розташувати укріплений табір…

Однак, свого часу краєзнавець зі Старої Синяви Іван Козельський, притримувався версії, що не тут, де височить курган, а трохи далі під сусідньою Пилявкою Богдан Хмельницький дав переможний бій польській шляхті. Мовляв, у 1990 році влада, заохочена національно свідомою громадськістю, вирішила створити меморіал та насипати великий курган, встановити козацький хрест. Одначе сила стереотипів була ще великою. До Пилявки — розбита дорога і, взагалі, у селі нерозвинена соціальна інфраструктура. А сюди будуть їхати з усього світу, то щоб поверталися з гарними враженнями... З оцих міркувань і визначилися з місцем для кургану пам’яті.

Прийнято вважати, що Курган пам’яті у полі за Пилявою, який нині височить, наче велика козацька могила, насипано на місці битви. Фото: з архіву

До речі, чи не найгучніше святкування тут, біля кургану, було у 2008-му, коли сюди завітав тодішній президент Віктор Ющенко. Пригадується цікавий факт: в сусідній Олексіївці (вона, доречі, колись була частиною Пиляви) попри дорогу розвалену ферму спеціально обсадили кількаметровими ялинами, аби президент не побачив розрухи. Дерева, звісно, не прижилися…

А от мешканці села Пилявка, що за кілька кілометрів від Пиляви та від кургану пам’яті, зізнаються, що зовсім не важливо, де встановлений той пам’ятний знак, і розповідають свою історію, якої не знайдеш в жодних книжках: за переказами, саме у Пилявці, перед битвою, у місцевому храмі, молився Богдан Хмельницький і просив благословення на перемогу…

За переказами, саме у Пилявці, перед битвою, молився Богдан Хмельницький і просив благословення на перемогу… Фото: з архіву

«Історію про те, як перед відомою битвою великий полководець заїжджав до Пилявки на присягу та благословення перед боєм, знаємо від наших старожилів. Переповідають, зустрічали військо усім селом, а вулиці встеляли вишитими рушниками», - каже Микола Стельмащук, настоятель церкви Різдва Богородиці.

Що писав правитель Османської імперії Мегмед ІV Богдану Хмельницькому

Ще один цікавий факт, пов’язаний з Богданом Хмельницьким та нашим краєм, з’ясувався зовсім нещодавно – у 2018 році. У документально-історичному розслідуванні «Скарби нації» з циклу «Україна. Повернення своєї історії» команда проекту шукала гетьманські клейноди, що підтверджують українську державність, спростовуючи роками нав'язані міфи про козаків та показуючи, як Росія провела жорстку кампанію зі знищення доказів існування української держави... І одна з реліквій привела їх до Кам’янця-Подільського.

Директор Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександр Заремба показав знімальній групі один з найунікальніших експонатів музею - документ з епохи Богдана Хмельницького, лист одного з найвидатніших правителів Османської імперії турецького султана Мегмеда ІV.

Одна з реліквій знімальну групу привела їх до Кам’янця-Подільського. Фото: Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник

Це султанський фірман, або, простіше кажучи, указ. Документ достатньо великого розміру – близько 1 метра 40 сантиметрів в довжину. Написаний він на папері. Зверху можна побачити султанську тугру – персональний знак правителя, щось на зразок сучасного підпису. Виконана тугра золотим письмом і належить султану Мехмеду ІV, роки правління якого припадають на 1648-1687 роки.

Досі не було відомо, про що йшлося у тексті грамоти. Ніхто не зміг прочитати, що зашифровано давньою османською вяззю. Оскільки в Туреччині відійшли від старої писемності, і колишня мова Османської імперії помітно відрізняється від сучасної турецької, то фахівців-тюркологів, знайти практично неможливо не лише в Україні, а й у світі.

Однак, команда проекту «Скарби нації» розгадала таємницю листа турецького султана. Історик Олександр Середа, українець, який довгий час працює в Туреччині в одному з найстаріших університетів на кафедрі україністики, і один з небагатьох у світі науковців, що знаються на староосманській, таки розшифрував, про що йдеться у листі.

І, як виявилося у процесі перекладу, у своїх перших рядках султан звертається не до когось іншого , а… «одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацького гетьмана Богдана Хмельницького».
Під час перекладу Олександр Середа визначив дату написання цього листа – 1651 рік. Якраз напередодні битви під Берестечком.

Як виявилося у процесі перекладу, у своїх перших рядках султан звертається не до когось іншого , а до… «одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацького гетьмана Богдана Хмельницького». Фото: Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник

«З офіційної історії ми знаємо, що баталію було програно полякам через те, що в останню мить кримський хан, який був союзником Хмельницького, залишив поле бою разом із військом. Хоч доказів цьому не було, версія добре «лягала» в радянську ідеологію, за якою кримські татари – зрадники та вічні вороги українців. Цей стереотип нав’язувався роками. Але у тексті султанського послання до Богдана Хмельницького йдеться про те, що він, султан Мехмед ІV, особисто просив турецького хана Іслама Гірея допомагати Хмельницькому у боротьбі проти Польщі. Навряд чи хан ослухався би свого правителя і залишив Богдана... Тож цей документ - справжня історична сенсація. Саме такі фірмани заново показують історію, сфальшовану свого часу», - пояснює історик Олександр Середа.

Наприкінці ж листа міститься інформація, яка дещо ошелешила знімальну групу.

«У тексті йдеться про те, що Мехмед ІV розглядає Богдана Хмельницького як дуже близького приятеля, і шле йому в подарунок… золототканний халат. На той час в Османській імперії це був найвищий прояв приятельських стосунків та найбільший подарунок від султана, на який можна було заслужити», - пояснює суть документа Олександр Середа.

Про пам'ятники Богдану, які оживають...

Пам’ятаючи про те, що цього річ виповнюється 425 років від дня народження Богдана Хмельницького, хмельничани на честь славетного гетьмана підготували масштабний мистецький проєкт і презентували фільм-виставу «Пам'ятники Богдану оживають». Головну роль – роль Богдана Хмельницького зіграв Володимир Смотритель, народний артист України, керівник та актор хмельницького монотеатру «Кут».

Підписатися на канал "Є" в Youtube