Після операції в Ізраїлі Андранік Алексанян підріс на 18 сантиметрів

Останні п’ять місяців принесли кардинальні зміни у життя нашого земляка, учасника різних талант-шоу та переможця багатьох престижних співочих конкурсів: «Дитячої нової хвилі – 2011», «Дитячого Слов’янського базару у Вітебську – 2011», представника України на «Дитячому Євробаченні – 2009» Андраніка Алексаняна. Після складної операції він підріс на 18 сантиметрів: з 132 до 150 сантиметрів! І це ще не межа! Нині ж хлопець проходить курс реабілітації в Ізраїлі…
Як розповідає Андранік, мало хто здогадувався, яких надзусиль йому коштувало вистояти концерт на сцені. Через важку хворобу, яка змалечку вражала суглоби хлопця, він страждав від нестерпних болів у ногах, а у 16 років мав зріст лише 132 сантиметри. «Під час 12-годинної операції, яку провели Андраніку ізраїльський та американський хірурги 24 серпня в одній із клінік Тель-Авіва, йому поставили на місце суглоби, зробивши вісім переломів на ногах, – розповідає мама хлопця Людмила. – Тоді лікарі запропонували нам: «Є можливість не лише вставити на місце суглоби, а й трохи «витягнути» Андраніка». Зараз у нього у ногах 42 шпиці. Зніматимуть їх, орієнтовно, у травні».
Після виписки із клініки в Андраніка Алексаняна почався довготривалий курс реабілітації. Проходить хлопець його в Ізраїлі – під наглядом лікаря, який робив йому операцію. Кілька разів на тиждень він оглядає Андраніка, спостерігає, як проходить процес зрощення й росту кісток, чи не вийшли з місць суглоби.
Перші кілька місяців після хірургічного втручання наш земляк пересувався, здебільшого, на візку, адже ні кроку не міг ступити без сторонньої допомоги. А зараз під наглядом лікарів-реабілітологів розробляє ноги й вчиться ходити. «Це дуже виснажливий, болючий та дороговартісний процес, – каже мама Андраніка. – День реабілітації коштує приблизно 1200 доларів. І це не рахуючи оренди квартири, машини для поїздок до клініки, харчування… Розглядали можливість проходження курсу реабілітації в Україні, втім не дозволили лікарі. Кажуть, після такого складного хірургічного втручання має бути у них перед очами, щоб контролювати найменші відхилення в процесі одужання».

Андранік з мамою Людмилою та старшим братом Валерієм. 

Проведенню операції, яка коштувала 600 тисяч доларів, родина Алексанянів завдячує бізнесмену з вірменським корінням, якого не залишила байдужою доля їхнього талановитого сина й який просив не афішувати його ім’я у пресі. Він і оплатив Андраніку реабілітацію. Щоправда, лише з вересня по січень, хоча хлопцю з мамою доведеться перебувати в Ізраїлі до травня-червня – поки йому не знімуть із ніг апарати з шпицями. Де взяти гроші на подальшу реабілітацію Алексаняни не знають, адже через економічну кризу їхній благодійник не може проспонсорувати подальше лікування Андраніка. Але родина вірить у диво та небайдужість людей до долі їхнього сина.
Нині ж хлопець робить перші непевні кроки під наглядом реабілітологів. Йому ще важко згинати ноги у колінах. За п’ять місяців він так і не звик спати зі шпицями. Ще важче йому без співу та сцени, без яких Андранік не уявляє свого життя. Після складної операції та наркозу йому ще кілька місяців протипоказані заняття вокалом. Однак хлопець зізнається: нині у нього на першому місці – здоров’я, щоб зникли жахливі болі у ногах. Й додає, що його обов’язок після одужання – помагати тим, хто потребує допомоги.
За словами пані Людмили, у червні вони планують повернутися до Хмельницького. Але лише на кілька тижнів. Адже ізраїльські лікарі застерігають: найближчі кілька років Андраніку протипоказаний український клімат й радять хоча б два роки пожити у теплих краях, щоб не було перепадів температур і тиску. Тому, після закінчення першого курсу харківського музичного училища імені Б. Лятошинського, влітку 2014 хлопець перевівся на навчання до Єревану, де в Алексанянів чимало родичів. Нині ж він – другокурсник заочного відділення єреванського музичного коледжу. Тому, після завершення реабілітації в Ізраїлі та кілька тижнів відпочинку у рідному Хмельницькому, Андранік разом з мамою та батьком планують переїхати на кілька років до Єревану – щоб закінчити курс реабілітації та навчання у виші.