Пристрасті, еротика та прагнення до свободи. Такою була вистава «Бобочка» у Хмельницькому

Ця вистава не була схожа на жодну іншу. Судячи з одягу актриси та декорацій, події в ній відбуваються у минулому. Зате картину доповнювали сучасні елементи: барабанна установка та електрогітара, а ще – мовчазний чоловік, який весь час щось робив на планшеті. Це музикант Віллем Мілічевіч та персонаж п‘єси Філіп Латиновіч.

Актриса була непередбачувана на сцені.

Вистава відбувалася хорватською мовою, однак над сценою проектувалися титри. Та дивитися на роботу актриси було значно цікавіше, ніж читати текст, який швидко біг по екрану. Тим паче, що суть вистави можна було вловити, і не розуміючи мови. Такою виразною та емоційною була гра Еції Ойданіч. А ще виявилося, у хорватській та українській мовах є багато подібних слів…

За допомогою переодягання актриса демонструвала настрій та періоди життя своєї героїні. Бобочка то ходила в білизні по сцені...

...то одягала довгу сукню.

Ксенія Радаева, вона ж Бобочка, - пристрасна і приваблива жінка. Ще в юному віці її лишив цноти дядько, і відтоді її життя пішло якось не так. В її житті були різні чоловіки. То вона виходилася заміж за розрахунком за міністра, то доглядала паралізованого адвоката. То витрачала мільйони, а то працювала офіціанткою в провінційному місті.
І завжди вона зневажала моральні принципи та понад усе прагнула до свободи. Однак зустріч із Філіпом Латиновічем, таким же відчайдушним, як вона, стала для жінки фатальною.

Фінальна сцена вистави.

Гра Еції Ойданіч вразила хмельницьких глядачів, про що свідчили бурхливі оплески і вигуки «браво». Від неї на сцені просто не можна було відвести очей. Її героїня швидко змінювала настрій, то була весела, то невблаганно жорстока, а іноді така одинока і безпорадна.
 

Коли Еція взяла до рук гітару і почала видавати на ній дивні звуки, це стало цілковитою несподіванкою.

Читайте також, як Олексій Штирбул із Молдови зіграв божевільного та генія у виставі "Квіти для Елджернона".