Ніч поезії, воркшопи та презентації: чого чекати від фестивалю "перекладів" у Хмельницькому

Сьогодні, 29 вересня, у Хмельницькому національному університеті стартував літературно-перекладацький фестиваль «Translatorium».

Під час прес-конференції до відкриття лабалаторії перекладу директорка фестивалю Тетяна Радіонова розказала про цікавинки та сюрпризи, які чекають на учасників фестивалю.

Дні перекладу вже намагалися робити у Києві, Львові та інших містах України, але ці заходи не мали грандіозного успіху. Тож, Тетяна Радіонова взялася за створення такого фестивалю у Хмельницькому. Дівчина розповіла, де взяла ідею для втілення свого задуму.

«Два роки тому, я відвідала перекладацький фестиваль у Гданську. Там, я побачила як місто живе цим заходом, і зрозуміла, що його можна організовувати належним чином. Я побачила, як цей фестиваль може виглядати, і мене це надихнуло. Тому, я вирішила організувати такий фестиваль в рідному місті», - каже Тетяна.

Організатор розповіла, що хоч фестиваль присвячений художньому перекладу, він не буде монотонним. «В нас будуть різнопланові заходи: лекції, воркошопи, відео, презентації, поетичні читання та ще багато цікавого», - каже Тетяна.

Розповіла дівчина й про основну родзинку фестивалю «Ніч поезії та музики», яка відбуватиметься саме у День перекладача. Тому, впевнена директорка «Translatorium» це буде подвійним святом та додасть події ще більшого колориту.

«Це одна з ключових події нашого фестивалю, яка обіцяє бути дуже насиченою. «Ніч поезії та музики»  – це прекрасна можливість відпочити, розважитись, познайомитись із новими людьми, повеселитися, провести свій час з користю та насолодитися гарною музикою. А виступати будуть, спеціально запрошені нами українські виконавці. Це будуть два гурти із Кам’янця-Подільського та один із Києва», - ділиться організатор фестивалю.

За її словами між виступами гуртів, представлятимуть свої твори поети, які завітали до Хмельницького із різних куточків України.

У загальному, як організатори так і учасники фестивалю очікують від заходу нових емоцій, вражень та звісно нових знань, а запрошені лектори прагнуть передати свій досвід іншим людям.

«Я дуже вболіваю за художній переклад в Україні, і хочу щоб він розвивався. Але не менш за це, я хочу, щоб більшої ролі набула саме персона перекладача. Я хочу щоб наша робота не залишалася в тіні», - ділиться Анна Вовчинко, перекладачка та учасниця фестивалю.

«Ми сподіваємось, що цей захід стане чудовою можливістю для розвитку, дасть шанс місту, включитися в літературну індустрію та стати його частиною. Також, я дуже хочу, щоб цей фестивалю надихнув майбутніх перекладачів, студентів на творчу роботу», - каже Тетяна Радіонова.

Анна Вовчинко поділяє думку Тетяни, і також хоче дати можливість юним перекладачам професійно доторкнутися до цієї роботи під час свого воркшопу.

«Нехай, студенти та починаючі перекладачі, спробують перекласти те, що ми їм запропонуємо. Можливо, під час практичного виконання перекладу, вони зрозуміють, чи підходить їм ця робота і чи є у них бажання займатися цим на далі», - каже Анна Вовченко.