“З моїх робіт можна писати шкільні твори”, –

У творчості художника-графіка з Нової Ушиці Івана Грушкова переплелася історія Подністровського краю з Подільським. “Подністров’я відоме своєю багатою історією та багатьма секретами, які ще досі всі нерозгадані, – каже Іван Васильович. – Тому вся моя творчість крутиться навколо історії та краси Подністров’я”. В арсеналі художника понад тисяча робіт, які він зберігає в спеціальних папках. За його словами, багато з них друкувалися в районних, обласних та навіть республіканських виданнях.
Все життя Іван Грушков присвятив дітям, прищеплюючи їм любов до прекрасного, навчав створювати справжні витвори мистецтва. Навіть зараз, пропрацювавши понад 30 років у Новоушицькій дитячій школі мистецтв, він не полишає викладацьку діяльність і працює керівником студії образотворчого мистецтва “Дизайник”.
“Мої учні були учасниками міжнародних виставок в Італії (тема “Спартак очима дітей”), Болгарії, Іспанії, США тощо. Я вже мовчу про наш регіон. Усі роботи учнів грунтуються на образотворчому мистецтві, а не просто малярстві, – ділиться здобутками Іван Васильович. – Творчість має бути унікальною, а не конвеєром, кустарщиною. Художник завжди має помічати щось особливе, характерне, що несе якийсь смисл. А ще бути грамотним у композиції, рисунку, пропорціях. Тому треба добре знати анатомію тіла людини, тварини, пташки тощо”. Він хоче, щоб кожна робота говорила до нас глибоко, широко та образно, несла якесь смислове навантаження. Кожна лінія, кожен штрих та кожен колір має відповідати за певну інформацію, а художник має вдало поєднати відтворення образу, кольору та ліній.
У творчому графічному доробку Івана Грушкова багато робіт на тему екології, збереження природних ресурсів, агітації за здоровий спосіб життя, багато Подільських та Дністровських краєвидів, тематика різноманітних свят, війни та її відголосків, навіть апокаліпсису.
Свого часу Іван Грушков навчався у Косівському училищі декоративно-прикладного мистецтва, яке закінчив з відзнакою, потім його забрали у Львів в поліграфічний інститут імені Івана Федорова, де він здобув спеціальність художника-графіка і міг займатися художнім оформленням друкованої продукції. Звідти й любов та надто небайдуже ставлення до використання шрифтів. “Кожна цятка, штрих, лінія мають бути підкорені образу та темі, – каже автор. – З багатьох робіт можна писати шкільні твори. Взяти хоча б звичайне поле з ромашками. Тут можна почати від краси квітів, торкнутися їхньої будови, перейти до їх цілющих властивостей тощо”.
Окрім образотворчого мистецтва, Іван Грушков ще займається різьбою по дереву та чеканкою. Каже, що у будинку його сина у Кам’янці-Подільському є багато його речей, вигототовлених з дерева. Іван Васильович навіть двері вирізьбив українським орнаментом. І багато хто з синових друзів та знайомих приходять до нього задля того, щоб подивитися на вироби батька. А ще Іван Грушков – талановитий музикант, грає у місцевому ансамблі баяністів. Каже, що люди залюбки приходять послухати їхні виступи, адже грають вони різні твори у концертних обробках під керівництвом директора школи Івана Афанасьєва.