Театрали з Полонного отримали гран-прі у Міжнародному конкурсі

Конкурс, у зв’язку з карантинними обмеженнями, проходив онлайн. Як розповіла режисерка і керівник класу основ майстерності актора «КОМА» Оксана Ковальчук, оголошення про конкурс побачили у соціальних мережах. Оскільки був карантин і не було шансів кудись виїжджати, вирішили надіслати запис вистави на конкурс.

«Вистава, яку ми надсилали на конкурс - коротенька одноактівка за п'єсою Івана Франка «Чи вдуріла?», наша театральна постановка отримала назву «Відведи мене до храму». П’єса мені подобалася давно, але не було з ким ставити, бо вона для дорослих, а в нас дитячий клас акторської майстьерності. Тоді я залучила до вистави працівників відділу культури — Вікторію Зінчук і Олександра Дацика. І вони зіграли дуже майстерно!» — розповідає Оксана Ковальчук і додає що для неї режисура — це основна робота, а ось актори-аматори репетирували у вільний час. Тому в загальному робота над виставою тривала до твох тижнів, які розтягнулися на пів року.

За сюжетом молода дівчина, в якої померла мама, не бачила іншого виходу, як стати повією і заробляти собі на життя. Згодом вона закохується в клієнта, якому статус в суспільстві став дорожчим від її почуття. І на її любов, і на прохання відвести її до храму на сповідь він відповів приниженням дівчини і її прагнень. На сповідь вона все-таки потрапила, але вже у потойбічному світі... Режисерка каже, додали до п’єси й свої напрацювання, яких не було в оригіналі.

«Актори за своїми звичними характерами не відповідають характерам героїв, тому тривалий час призвичаювалися до образів. До того ж, ми додали трохи своїх напрацювань до оригіналу, наприклад скрипку, яка символізує плач душі. Не було в оригіналі і початкового інтерв’ю з головною героїнею. Фінальна сповідь теж дописана нами до оригіналу, адже ми намагалися виправдати головну героїню», — каже Оксана Ковальчук.

За її словами, ця вистава перемогла на декількох конкурсах і регіональних і Всеукраїнських, але гран-прі міжнародного конкурсу — вперше.

Актори-аматори тривалий час призвичаювалися до образів своїх героїв. 

«Нас запрошують приїхати в Богларію на майстер-класи і показати цю виставу їхній аудиторії та членам журі. Але поки це для нас дорого, тому будемо чекати кращих часів», — пояснює режисерка.

Вперше відео версію вистави показали в Полонному на сцені театру «Толока». На час карантинних обмежень там створили проект «ГЕТЬдляСвОїхVIDeo» і з обмеженою, згідно закону, кількістю глядачів, показали виставу. На конкурси відео зняли цілісним не монтованим матеріалом. Режисерка каже, почули від глядачів і критику і похвалу, наприклад, що повія не виглядає, як повія, або ж що головний герой не надто брутальний. Але загалом, у професійних колах, каже режисерка, виставу сприйняли схвально і відмітили операторську роботу. 

На одній виставі актори і режисерка не зупинилася і вже зараз працюють на іншою, значно складнішою виставою. Паралельно записують відео-вірші українських письменників. 

Підписатися на канал "Є" в Youtube