Різдвяний дідух: що він символізує та які вірування з ним пов'язані

Традиція ставити в оселі на покутті дідух походить з дуже давніх часів. Саме він у наших предків був головним символом зимових свят. У дохристиянських віруваннях дідух був утіленням бога Коляди, символом пам'яті про предків. Саме тому основна призначення дідуха – шанування померлих пращурів і забезпечення багатого врожаю.

Фольклористка та краєзнавиця Любов Сердунич зазначає, що дідух ще називають колядником, королем, снопом-раєм, колядою. Таке різноманіття назв підтверджує те, що традиція його вшанування прийшла до нас із далекого минулого.

«Дідух – це дід, себто старійшина роду, найповажніший символ багатодітної родини. Відповідно, солома – баба. Соломою вистеляли долівку, — розповідає походження назви Любов Сердунич. — Дідух робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Задовго до зими українці залишали на полі так звану велесову бороду: нескошений сніп, який прикрашали стрічками. Потім з нього робили дідух, прикрашаючи монетками і дарами рідної землі: засушеними квітами, горішками і кетягами калини, а на Святвечір вносили до хати».

Дідух був символом померлих пращурів. На Святвечір згадували всіх своїх померлих родичів. Наші предки вірили в те, що їхні душі мають зв'язок з родиною, охороняють мир в домі, допомагають по господарству.

Пані Любов додає, що за віруваннями наших предків, коли дідух перебуває в оселі, мають зійтися всі душі родичів, щоб разом повечеряти. Тому для них клали біля дідуха ложки. На ніч поруч ставили й коливо - страву з меду і куті. Так було доти, доки сніп перебував у оселі. Крім того, його вважали оберегом. У народі казали «Дідух до хати – біда із хати».

Аграрний календарний рік

Традиційно більшість українських свят розгортаються навколо аграрного календарного року. Все через те, що ми — нація хліборобів. Деякі дослідники навіть називають встановлення дідуха і всі інші ритуали, пов’язані з ним, аграрною магією. Чи не найважливішу роль тоді, та й зараз теж, відігравало зерно. Саме тому більшість обрядів, звичаїв і традицій пов’язували саме з ним, вшануванням хліба та хорошим урожаєм.

Любов Сердунич роз’яснює, що дідух для наших пращурів був не просто прикрасою, а пожертвою богам і подякою за добрий урожай: «Ось чому дідух – символ урожаю, багатства, добробуту, зачинателя роду, духовного життя українців, оберега роду і родини. Дідух уособлював і Велеса: бога достатку, опікуна худоби, врожаю, поезії тощо».

Читайте також: «Щедрик» – найвідоміша щедрівка світу: що її пов’язує з Хмельниччиною